Упродовж 20 років жителька Дубна на Рівненщині Ольга Кузнєцова займається волонтерською діяльністю. Нині вона очолює благодійний фонд “Волонтери 4.5.0.”, який відправив понад сотню автомобілів військовим на передову.
У Міжнародний день волонтера, який припадає на 5 грудня, волонтерка розповіла про роботу фонду й автоволонтерство.
За словами Ольги Кузнєцової, благодійний фонд здебільшого займається передачею автомобілів для військових на фронт:
"Волонтерство для мене — це діагноз. У мене ще є основне місце роботи. Все одно в думках одне: як закрити збір на машину, де взяти, чи нічого не пропустив, чи все відіслав".
“Волонтери 4.5.0.” відправили понад сто автомобілів військовим на передову. Водій фонду Андрій Таберт доправляє авто із-за кордону. Нині збирається їхати у Литву, щоб привезти позашляховик для третьої окремої штурмової бригади:
"Дуже важко знайти адекватну машину за адекватні гроші. Переважно всі наші машини їдуть своїм ходом, тобто вона вже проїхала тисячі кілометрів. Поки доїжджаєш до України — бачиш всі нюанси по машині. Приїжджаємо, проводимо огляд, ремонтуємо і тоді тільки відправляємо хлопцям".
Як подяку військові передають волонтерам свої шеврони. Наразі їх в колекції 48, поділилася Ольга Кузнєцова. Також військовослужбовці 130-го окремого розвідувального батальйону подарували благодійній організації буржуйку.
"Умови спартанські, як і в бліндажі — немає води, немає вбиральні, але нічого, ми справляємося. Не нарікаємо, ми просто допомагаємо. Я вважаю, що наша волонтерка — це справжня волонтерка, така, як вона має бути, де вузькі проходи, багато ящиків, багато допомоги хлопцям, де їхні подяки", — розповіла волонтерка.
Ольга Кузнєцова додала, що найдорожчий подарунок для неї — це прапор 35-ї окремої бригади морської піхоти. Його власноруч розмалював один із морпіхів, у бригаду якого волонтери передавали автомобіль, маскувальні сітки й форму.
"Я хочу, щоб всі мої котики повернулись додому. Усі наші брати й сестри, нові знайомі, незнайомі, я не знаю, чи є більше сьогодні бажання. Ті, хто приходять звідти, дуже часто кажуть: «Ми тут чужі». Це страшно. Тому, коли вони тут, ми п'ємо чай, намагаємося більше говорити про родину. Буває вони приходять із квітами й шампанським. Кожна поява військового у нас просто свято, особливо з нуля", — розповіла волонтерка.
Загалом у фонді працюють п'ятеро людей. Окрім передачі авто на фронт, вони плетуть сітки та роблять окопні свічки.
"За два роки війни у мене з'явилося безліч дітей, яких я ніколи не бачила, з якими я спілкуюсь телефоном. У мене з'явились брати, з'явилися сестри. Особисто я боюся не встигнути. У мене такі випадки були, коли приїхала омріяна медицина для швидкої допомоги. Я її передала, а медика не було вже в живих. Дуже боляче, коли ти відправляєш посилку з броником, а вона вже не потрібна", — зазначила Ольга Кузнєцова.
Жінка почала волонтерити у 2004 році під час Помаранчевої революції. Згодом, у 2014 році, жінка відправляла автопоїзди з шинами й провізією учасникам Євромайдану. З початку війни в Україні допомагала військовим, які брали участь в АТО.
"Уперше я тоді дізналась про убокси, про берці, про гідратори, про плитоноски, про бронежилети. Це було тоді в перші дні війни. З 2014 року вона не закінчувалась для нас", — говорить жінка.
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook
