У Володимирці на Рівненщині шиють маскувальні комплекти для військових і одразу передають на передову. Нині волонтерки мають запит на кікімори білого кольору, а також нашоломники й екіпірування для снайпера.
Свої вироби майстрині показали Суспільному і розповіли, що шити найтяжче.
Екіпірування для бійця-снайпера шиють волонтерки Ірина та Наталія. Готові вироби вони передають військовим на передову.
"У плетінні нам допомагають всі охочі: бібліотека, дитячий садочок. Матеріалу на кікімору йде залежно від того, який фасон ми шиємо, бо інколи бійці замовляють з рукавами, без рукавів", — розповіла Ірина.
Тканина, з якої шиють, називається спанбод, пояснили волонтерки:
"Це для того, щоб полегшити хлопцям носіння, бо з мішковини дуже важкі кікімори. У нас уже замовлені кікімори білого кольору".
Окрім маскувальних накидок шиють також ноші за власною розробкою, додала Наталія Мазур:
"Заготовка готується, прошивається. Використовується тканина, яка не промокає. На два боки використовується яскравіша і світліша".
Такі засоби для транспортування поранених, за даними волонтерки, можуть витримати вагу до 200 кілограмів. Завдовжки виріб — два метри, а ширина — орієнтовно 85 сантиметрів.
"Це не є класичні ноші парамедика. Це ноші евакуаційні для солдата, тобто вони мають бути легенькі і міцні — це найголовніше".
Наталія за фахом лікарка, а нині — волонтерить, Ірина — професійна швачка.
"Усе, що на мені, зроблене моїми руками. В шитті найбільше люблю етап декорування і найбільш боляче зараз, що не творю. Коли шиємо прапори на поховання, то сльозами вмиваємось. Тяжко, дуже тяжко. Але ще прийде час, перемога незабаром".
Волонтерки також зазначили, що зараз готуються до ярмарку, на якому продаватимуть власноруч пошиті речі, аби зібрати гроші для Збройних сил України.
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook