Президент України Володимир Зеленський закликав українців запалити свічки на вшанування пам’яті жертв Голодоморів. За його словами, поки українці запалюватимуть свічки — не згасне пам'ять про предків, яких “цілеспрямовано і цинічно штовхнули в обійми голодної смерті через те, що вони українці”.
Про це Зеленський сказав у відоезверненні з нагоди відзначення Дня пам'яті жертв голодоморів.
"Сьогодні, як і завжди, рівно о 16-й годині, ми запалимо свічки пам’яті. Чимало хто — зі своїми родинами, своїми дітьми, онуками. Хтось із маленьких українців побачить цю свічку вперше. Запитає про неї. І ми розкажемо їм історію. Ця свічка розповість їм історію, яку вони повинні знати, пам’ятати, передавати своїм дітям та онукам. А ті — своїм дітям і онукам. І допоки ми будемо запалювати цей вогонь, не згасне спогад про мільйони наших предків, яких цілеспрямовано, підготовлено й цинічно штовхнули в обійми голодної смерті. Через те, що вони українці", — сказав президент.
Він додав, що мільйони українців штовхнули у обійми голодної смерті через те, що вони становили ідеологічну і класову загрозу для імперського утворення, через те, що вони були за духом вільними людьми, а отже вважалися небезпечними для режиму і його геополітичних намірів.
"І тоді по хатах ходили озброєні загони й забирали все, що можна було їсти. І тоді селяни падали на коліна, благали залишити бодай якусь крихту для дітей, але нелюди були невблаганні. І тоді на очах у рідних тихо згасали бабусі й діди, батьки, рідні, які відмовлялися їсти, "щоб дітям було більше". І тоді зникали цілі сім’ї, роди, вулиці й села", — сказав президент.
Зеленський назвав Голодомори трагедією, де були не лише мільйони вбитих, а й мільйони ненароджених. За його словами, ніхто не знає точної відповіді на питання, скільки людей, заморених голодом, просто падало в полі, на дорозі, у себе на подвір’ї, скількох не знайшли, а скількох не шукали.
"Коли вожді мали одну потребу — щоб усі мовчали, а рідні не мали ні змоги, ні сил шукати і доводити правду, а далі — шукати вже було нікому. Скільки їх? Точної відповіді на це питання ніхто не знає. Як і відповіді на інші питання. Як можна хотіти вбити цілий народ, стерти цілу націю? Як можна відбирати в людей останнє? Останні харчі, останні засоби до існування, останню надію на життя й шанс на порятунок. Нормальні люди не здатні цього уявити й збагнути", — сказав глава держави.
Він додав, що від українців нас хотіли приховати правду і замовчати страшні злочини назавжди.
“Не змогли. Нас хотіли заплутати, ввести в оману, зробити так, щоб ми не вірили, сумнівалися, не пам’ятали, а тому пробачили. Не змогли. І сьогодні з глибоким сумом, повагою ми вшановуємо пам'ять про мільйони наших людей", — сказав Зеленський.
Також Зеленський подякував всім державам, які визнали Голодомор злочином проти України.
"Ми дякуємо всім державам, які обрали справедливість і визнали її. Визнали офіційно. Визнали Голодомор злочином проти людей, проти історії, проти України. Свідомим злочином. Рівно 30 років тому першими це зробили Естонія та Австралія. Згодом — Канада, Угорщина й Ватикан. Литва, Грузія і Польща. Перу, Парагвай, Еквадор, Колумбія і Мексика. Португалія та Сполучені Штати Америки", — сказав президент.
За його слвоами, коли почалася повномасштабна війна, всім, хто доти сумнівався, все стало очевидним: усі побачили буквально, у прямому ефірі, на що здатна сучасна РФ, яка називає себе спадкоємницею СРСР, якій подобається бути спадкоємницею найстрашніших злочинів і вбивств тієї епохи, спроб знищити народи.
"І за ці два роки повномасштабної війни майже стільки ж держав, як від початку нашої незалежності, тепер визнали Голодомор геноцидом. Німеччина, Велика Британія, Італія, Франція, Чехія, Молдова, Румунія, Болгарія, Бразилія, Нідерланди, Бельгія, Люксембург, Ірландія, Ісландія, Словенія, Словаччина, Хорватія, Європейський Союз і Парламентська асамблея Ради Європи", — сказав Зеленський.
У суботу, 25 листопада, в Україні вшановують пам'ять жертв Голодоморів. Цей День пам'яті відзначають щороку у четверту суботу листопада на підставі указів Президента 1998 та 2007 років.
Українці у ХХ сторіччі пережили три Голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Наймасштабнішим був голод 1932-1933 років — саме його називають геноцидом українського народу, здійсненим сталінським режимом.
