Село Новоолександрівка розташоване за 7 кілометрів від російського кордону. Тут мешкає 40 людей, маршрутки сюди не ходять, магазину немає, газу і не було. Про те, як живуть мешканці малолюдного села на Сумщині – в репортажі Суспільного.
Від села Новоолександрівка Краснопільської громади до російського кордону 7 кілометрів. Колись тут жило 350 людей, було три магазини, ферми, тракторна бригада, ФАП. Село почало занепадати на початку 2000-х, молодь поступово виїжджала, а з початком вторгнення її й зовсім не залишилося, єдину у селі дитину вивезли у безпечніше місце. Сьогодні тут 40 мешканців і цілі вулиці з порожніми будинками.
"Ми живемо на кутку самі, в нас немає сусідів взагалі. Мені, щоб до сусідів дійти, це треба пів села пройти", — розповіла мешканка с.Новоолександрівка Надія Грунько
"Найменші, мабуть, десь по 50 років. Це такі, що ми вважаємо, що це молоді люди", — розповіла мешканка с.Новоолександрівка Світлана Мілька.
Пані Світлана мешкає удвох з чоловіком, діти роз’їхалися. Подружжя живе у дальній частині Новоолександрівки, колись то було окреме село Васюки. Туди півтора кілометра по бездоріжжю. Добираються на власній автівці. У цій частині села живе 28 із 40 жителів, їх будинки розкидані по різних вулицях, в середньому 1-2 жилих будинки на вулицю.
"Вдвох, ні сусідів немає, нікого, за кілометр. Нам добре", — сказав мешканець с.Новоолександрівка Павло Мілька.
Подружжя тримає господарство. На зиму заготовляють дрова – газу у селі немає.
"Як світло відключається, то дуже важко. Все в нас на електриці, і вода качається, і електроплити. Балони газу привозять, але на скільки це, на місяць, і все", — розповіла Світлана Мілька.
На ніч господар їздить на роботу – працює охоронцем в агрофірмі у Славгороді, що за два кілометри від кордону.
"Ми в полях охороняємо техніку, від росіян. Ховаємо, там же б’ють, бомблять. А хлопцям як? Під обстріли попадали, і на міну хлопці комбайном напоролись, відірвало пів-комбайна. Буває, всього буває. Так же само і в охороні. Ніч сидиш і думаєш: хоч би тихо було", – розповів Павло Мілька.
Тетяна Завгородня теж мешкає вдвох з чоловіком. Розповіла, що син на війні, донька живе у Сумах. Рідні відвідують, коли є можливість, власного транспорту не мають.
"Ми всю жизнь так прожили. Оце в нас тільки горе: молоко здавати ніяк, є молочко лишнє, а ніяк здавати, нічим не повезеш, – сказала Тетяна Завгородня.
По гуманітарну допомогу, яку сьогодні привезла до Новоолександрівки одна з церковних громад, прийшли ті, хто зміг подолати шлях до центру села пішки або має авто, це близько половини мешканців. За кількістю присутніх приготували пакунки з побутовою хімією, продукти, книги релігійного змісту.
"Раз у місяць, раз у два місяці буває. Крупи, макарони, засипки різні, буває олію. Всяке привозять ", — сказала мешканка с.Новоолександрівка Надія Гунько.
Місцеві кажуть, що гуманітарка дуже підтримує, адже роботи у селі немає, їздити кудись складно, бо пасажирський транспорт не ходить. Кожен заробляє, як може.
"Орють, сіють, збирають врожай. Ну і ведення домашнього господарства: корови, коники два залишилося, пасікою люди займаються, щоб лишки продати і було на проживання", — сказав староста Мезенівського старостинського округу, Микола Гавенко.
За словами старости, раз на тиждень в село приїздить автолавка, привозить хліб і продукти на замовлення.
"В свій час тут магазин був приватного підприємця, а тоді з початком повномасштабного вторгнення люди виїхали до Німеччини, і так вийшло, що нікому хліб возити. Спочатку на волонтерських засадах люди самі возили, потім я возив, потім автолавка з Великої Рибиці. А потім коли обстріляли по окрузі їхні лавки, то і вони перестали їздить, і люди замовляють і ми їм привозимо, останнім часом машина із селищної ради", — сказав Микола Гавенко.
Найстаріший житель Новоолександрівки виходить з дому раз на тиждень, коли привозять хліб. Володимиру Андрійовичу майже 90, живе з дружиною.
"Діти приїжджають, замовляємо щось – привозять. – А часто приїжджають? – Не часто. Раз у два тижні, інші у три місяці раз", — сказав Володимир Корох.
Чоловік розповів, що у нього телевізора немає, радіо працює погано, новини дізнаються переважно від сусідів.
"Мені 7 год було, були німці, тоді мад’яри, татари, кого тільки не було в нас. Ну а такого не було, як оце зараз Путін зробив", — сказав Володимир Корх.
Окрім домашнього господарства, місцеві жителі знаходять собі й інші заняття, - розповідає Надія Гунько.
"В’яжу солдатам носки, відправляю через братів. Ну зараз поки не можу, бо в мене ось 40 днів буде брата меншого, другого вже вбили. Одного вбили в тому році і ось другого. Тому зараз поки не можу, не лежить душа", — розповіла мешканка с.Новоолександрівка.
Ті, хто залишився у Новоолександрівці, кажуть, що їхати звідси не планують.
"Страшно, звичайно, жити тут біля кордону, а куди ж дінешся. Пенсіонери, куди вони виїдуть? Тут дуже багато пенсіонерів, такі є лежачі, є неходячі. Нікуди", — зауважила мешканка с.Новоолександрівка Світлана Мілька.
В полях навколо Новоолександрівки вся земля обробляється. Славгородська агрофірма готує ґрунт до весняно-польових робіт.
Читайте Суспільне у Telegram
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber
Підписуйтеся на наш Instagram
