Іван Максим’юк виготовляє сир вже три роки. Разом із батьком утримують господарство на дев'яти гектарах на полонині Бибратківка у Карпатах. У ньому - 13 корів і три кози. Сирний сезон розпочинається в кінці травня і триває до середини вересня. За один сезон виготовляють 100 будзів.
Робочий день розпочинається о 5-й ранку. Півтори години доять корів. Після того переробляють будз у бриндзу. Іван Максим'юк старший розповідає, що обов'язків вистачає. Проте ділять їх із сином однаково. Розповідає, до цієї справи треба мати хист. Чоловік виготовленням сиру займається вже шість років.
"В мене дід ходив у полонини, підміняв свого затя. Хлопці вічно зносили сир овечий, смачний був дуже. І мені кортіло на полонину піти. Ніхто мене не вчив, сам не ходив нікуди вчитися. Ходив полонинами, випитував. Дивився, як ватаги роблять, і сам практикував. Потихеньку почало виходити. Із сином ми по сьогоднішній день практикуємося", - каже чоловік.
Син Іван з дитинства дивився, як тато робить сир. Згодом залишався на господарсті разом із найманим працівником. Каже, однолітки часто не поділяють його захоплення, не розуміють його.
Рецепт передається з покоління в покоління. За словами молодшого сировара, смак залежить від того, де випасають корів та чим їх годують.
"За старими традиціями, старим рецептом виробляється. Додається молоко вранішнє і вечірнє, у яке лиють сичужний фермент ґлєґ. Від цього ґлєґу молоко перетворюється в сир. Ми його рубаємо, потім перебиваємо. І після того, як ми його перебили, за дві години, коли він осяде гарно, тоді ми вже його вибираємо в марлю, і він стікає. Але особливого такого нічого немає. Просто сама по собі бринза є особливою у кожного виробника. Нема такого, щоб у кожного ґазди був однаковий сир", - розповідає Максим'юк.
Стікає сир не менше двох годин. Згодом його кладуть коптитися. В день роблять один будз.
Сир виготовляють, зазвичай, для себе та для господарів, які дають корів. Також продають постійним клієнтам із села.
