На території Рівненського природного заповідника за останні три роки зафіксували понад вісім гектарів розораних земель внаслідок видобутку бурштину та незаконну рубку дерев. Загальна сума збитків державі — 5,5 мільйонів гривень. Такі дані оприлюднили у Держаудитслужбі.
Очільник Рівненського природного заповідника Олександр Янцевич розповів Суспільному, що всі матеріали справи передані поліції та ведеться розслідування.
Що виявили під час ревізії
За даними Західного офісу Держаудитслужби в області, у заповідній зоні під час ревізії, яка тривала три роки, з 1 січня 2020 року по 31 березня 2023 року, виявили нелегальний видобуток бурштину.
"У процесі обстеження території державними аудиторами виявлено порушення земель заповідної території. Зокрема, невстановленими особами знято ґрунтовий покрив на площі 8,38 га задля незаконного видобутку бурштину. Державі завдано збитків на 5,3 млн гривень", — повідомили у пресслужбі установи.
Окрім цього, на території заповідника зафіксували незаконну вирубку сухостійних дерев. Розмір збитків — 180,6 тисячі гривень.
Загальна сума збитків, виявлена в природному заповіднику, становить 5,5 млн грн.
Позиція директора заповідника
Очільник Рівненського природного заповідника Олександр Янцевич наголосив Суспільному, що ревізію на об'єкті культурної спадщини проводили працівники служби державної охорони заповідника, а не Держаудитслужба.
"Акт ми поки не підписували про проведення аудиту. В акті неправильно зафіксовано про те, що аудитслужба виявила порушення. Вони просто в цей акт включили. Це працівники служби державної охорони виявили незаконне видобування бурштину з 2020 по 2023 рік. По всіх фактах незаконного видобутку бурштину і пошкоджених земель було повідомлено в поліцію, відкриті кримінальні провадження та проводиться розслідування".
Вирубка дерев
Також Олександр Янцевич додав, що випадки самовільної рубки дерев, які були зафіксовані в актах, будуть розглядати у суді:
"Всі питання вирішуються в судовому порядку, всі збитки, які були нараховані. Працівникам, які відповідальні за обхід лісу територією, на яких були виявлені самовільні рубки, видали повістки в суд. Суд вже буде вирішувати, хто винний, хто невинний".
Директор зазначив, що працівники відділу державної охорони мають певний графік роботи:
"Лісівник не може працювати цілодобово. Він працює з 8:00 до 17:00. Людина може прийти вночі й зрізати дерево. Лісівник не може все контролювати повністю, якщо його площа обходу, наприклад, тисяча гектарів лісу".
Боротьба із бурштинокопачами
Олександр Янцевич розповів, що пошкоджені землі на території заповідника від видобутку бурштину фіксували у Старому Селі Сарненського району:
"Ми повідомляємо поліцію, що, наприклад, миють бурштин 8-10 помп, 70 людей. Відділ охорони того відділення чи лісництва мають 7-8 людей. Що вони можуть зробити без зброї? Служба охорони не має нічого. Навіть форми немає, щоб було десь відзначено, що він — працівник рівненського заповідника. Вони прийдуть до бурштинокопачів і вони скажуть: «А ти хто?». Наразі бурштиновидобуток призупинене майже скрізь, але є поодинокі випадки. З часом воно, рано чи пізно, зупиниться".
Про шкоду для заповідника
Заступник директора з наукової роботи заповідника Михайло Франчук наголосив Суспільному, що порушення в заповіднику десятиліттями були пов'язані із бурштиновою лихоманкою.
"Частина територій самовідновилась, на інших відбулися сукцесії, тобто зміна типу рослинності. Болото було осоковеВелика родина однодольних рослин, що складається з багаторічних трав, з вигляду схожих на злаки, що ростуть на берегах річок, на сирих луках, болотах або навіть у воді. Велика їх роль і у формуванні арктичних рослинних угруповань, де злаки представлені менш широко., бурштинщики його висушили чи залили — почали рости очерети. Почала рости зовсім інша флора. Наприклад, було болото, без водойм, там вирили три канали, які залилися водою та заросли рідкісними рослинами, там заселилися певні види тварин".
Як додав Михайло Франчук, дії бурштинокопачів призвели до зникнення типових видів представників місцевої флори та фауни:
"Збільшилося різноманіття рослин та тварин, але зникли типові представники, які там населялись. Задача заповідника — зберігати природні процеси. Щось покращилося, але не в сторону того, що ми зберігаємо. Якщо там було два види болотних, то так воно має бути. А не в тому болоті можна нарити, насипати кучугури і там буде 200 видів водитися, але то вже не будуть болотні види".
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook
