План дій Ради Європи для України "Стійкість, відновлення та відбудова" на 2023-2026 роки, який було презентовано у квітні цього року — це добре структурований план підтримки України й він є найбільшим в історії Ради Європи.
Про це в інтерв'ю Суспільному розповів Голова Офісу Ради Європи в Україні Мачей Янчак.
"Рада Європи підтримує Україну в багатьох різних сферах. Насамперед потрібно сказати, що Рада Європи — перша організація, яка швидко й рішуче відреагувала на повномасштабну агресію РФ проти України. Всього за місяць Росію вигнали з членів Ради Європи. А потім настав час працювати над конкретною підтримкою України. І це є план дій "Стійкість, відновлення та відбудова", який підготовлений на період 2023-2026 років", — сказав Янчак.
Він наголосив, що це добре структурований план конкретних заходів.
"Ми робимо це в різних сферах, наприклад дотичних до судової реформи, зміцнення прав людини в системі кримінальної юстиції України. Але ми також працюємо над гендерною рівністю, працюємо з постраждалими від війни людьми, внутрішньо переміщеними особами. Ми працюємо над сприянням розробці житлових рішень для осіб, постраждалих від війни в Україні, підтримуючи також цю сферу діяльності. Ми працюємо з питанням підтримки підготовки до післявоєнних виборів, коли настане правильний час провести вибори в Україні", — пояснив Голова Офісу Ради Європи в Україні.
Янчак зауважив, що Рада Європи вже працює по цих напрямках з українською владою і з усіма зацікавленими сторонами.
"Рада Європи вже працює з вашою владою, з усіма відповідними стейкхолдерами, щоб Україна була готова для цього. Ми працюємо над протидією дискримінації, щодо національних меншин. Ми працюємо дуже тісно з Омбудсманом, паном Лубінцем і його Офісом. Отже, ми підтримуємо Україну в багатьох різних галузях. Наразі План дій Ради Європи містить 28 проектів і я зазначив лише кілька. Я б не хотів називати їх усі, тому що можу щось забути й мої колеги розсердяться на мене, бо я не розповів про їхній проєкт. Але будьте певні, допомога й підтримка, яку забезпечує Рада Європи Україні, має дуже комплексний характер", — сказав він.
За словами Янчака, Рада Європи наразі має 22 країни-донори, тому що фінансування цих проектів відбувається переважно добровільними внесками країн-членів ЄС.
"Тож 22 країни-члени вже надали свій внесок у План дій. Як я сказав, це документ, який був підготовлений дуже ретельно, але що дуже важливо сказати, що він був підготовлений разом з українською владою. Це не щось, що було підготовлено за межами Україні без консультації. Це щось, що було підготовлено через процес дуже ретельних консультацій із нашими українськими партнерами, щоб орієнтуватися на попит і відповідати потребам українців", — сказав Янчак.
При цьому Голова Офісу Ради Європи в Україні зауважив, що це — найбільший план дій із коли-небудь створених для іншої держави в історії Ради Європи.
"Цей План дій — найбільший. Україна — пріоритет для Ради Європи, тому що ми знаємо, як багато підтримки вона потребує, для того, щоб відповідати викликам, з якими вона стикається під час російської агресії. Тому що План дій — це документ, який розроблений не тільки, щоб допомогти Україні боротися з агресією на певній території, але також підготуватися до відбудови після того, як агресія закінчиться і після перемоги", — констатував Янчак.
24 квітня 2023 року в Києві відбулась презентація плану дій Ради Європи для України на 2023-2026 роки "Стійкість, відновлення та відбудова", а також перше засідання Керівного комітету Плану дій. План дій, розроблений у тісній співпраці з українськими зацікавленими сторонами. Він є частиною внеску Ради Європи у процес відбудови та відновлення України, яка зіткнулася з жорстокою агресією РФ та руйнуваннями. План дій спрямований на посилення стійкості українських державних установ, посилення демократичного врядування і верховенства права та захисту основоположних прав громадян.
Що відомо про Мачея Янчака
Мачей Янчак призначений Головою Офісу Ради Європи в Україні з 1 вересня 2023 року. Раніше він обіймав посаду заступника Постійного представника Польщі при Раді Європи в Страсбурзі. Його професійний досвід також включає роботу на посадах заступника директора Департаменту ООН та прав людини Міністерства закордонних справ Республіки Польща у Варшаві, керівника відділу Постійного представництва при ООН у Нью-Йорку, дипломатичного секретаря у Постійному представництві Польщі при Відділенні ООН у Женеві та експерта Департаменту політичних питань Секретаріату ООН у Нью-Йорку.
