Медикиня Божена Гринько вчить школярів у Андріївці на Харківщині накладати шини, фіксувати турнікети та зупиняти кровотечі. З початку повномасштабної війни жінка була на фронті, де навчала бійців тактичної медицини. Після поранення завершила службу. На її думку, необхідно, щоб ці уміння засвоїли школярі й у випадку екстреної ситуації не розгубилися.
Контрнаступ на Харківщині та служба під Бахмутом: бойовий шлях медикині
Божена Гринько родом з Києва. В перший день повномасштабного вторгнення разом з донькою виїхала на Житомирщину до друзів.
"І буквальна на другу добу на Житомирську трасу поперли росіяни. І там нас застала війна. Там ми були до деокупації Ірпеня та Бучі", — розповідає Божена.
Медик за освітою, жінка одразу стала на облік у місцевому військкоматі. Після повернення до Києва у квітні 2022 року її призвали.
Божена працювала бойовим медиком під час осіннього контрнаступу українських Збройних сил на Харківщині. На фронті служила разом зі своїм чоловіком.
"Ми так швидко на Харківщині наступали, що росіяни не розуміли, куди тікати. Це було круто, це було феєрично. Були труднощі у нашій роботі, як у медиків. Це була осінь, тоді задощило дуже сильно. Машини у нас буксували, у грязюці застрягали. І нам 40 кілометрів доводилося робити евакуаційний шлях. І по ланцюгу передавали пораненого", — згадує Божена.
Перед контрнаступом медикиня служила під Бахмутом, навчала бійців тактичної медицини.
"Якщо порівнювати з Бахмутом, там у нас госпіталь був. І ми розуміли куди, коли й кого везти. А тут поля. Там ми воювали у місті, а тут геолокація не працює, карта не працює, зв'язку немає, рація працює з перебоями", — ділиться досвідом роботи Божена.
Найпоширенішими пораненнями на фронті називає уламкові.
"Я не фаховий хірург, терапевт, я стоматолог. Напевно, тепер зможу працювати будь-яким лікарем: і проктологом, і урологом, і хірургом, і терапевтом, і ЛОР-ом. У кожного бійця на передовій ще є потреба й у психологічній підтримці. Я пишаюся собою, що мені довелося бути там, де я була. І набратися навичок, яких я не знала", — говорить Божена.
Після контрнаступу її підрозділ знову відправили на Донеччину, там у грудні минулого року медикиня отримала поранення. Після чотирьох місяців лікування у госпіталі на фронт більше не повернулася.
Стала волонтером та навчає школярів тактичної медицини
Після звільнення з ЗСУ разом з донькою переїхала до Андріївки на Харківщині. Нині, як волонтерка, проводить для 11-класників у селищі заняття з тактичної медицини — зокрема, навчає накладати шини під час переломів.
"Займатись вирішили, бо кожна дитина, громадянин України зараз живе у такий час. Він повинен знати, як допомогти собі, допомогти своїм близьким. Якщо будуть якісь обстріли, якщо будуть якісь екстрені ситуації", — говорить Божена.
Зі старшокласниками вона проводить вже друге заняття. На першому уроці навчила підлітків накладати турнікети та зупиняти кровотечі.
"Добре засвоюють. Напевно, зараз багато інформації — інтернет, телебачення. А тому у нас дуже обдарована молодь. А тому не доводиться розповідати всю книгу військової медицини", — зауважує медикиня.
Накладати шини школярі навчаються на однокласнику Євгенові Кулику. Цього разу хлопець виступає в ролі пораненого, а минулого заняття був в ролі медика, практикувався накладати турнікет.
"Я думаю, що у житті це буде важлива інформація для мене. Може бути будь-яка ситуація. Це може не тільки під час повномасштабної війни, але це може бути ДТП", — вважає Євген.
11-класниця Альбіна Пивовар каже, що у школі їм розповідали лише теорію з меддопомоги, а на заняттях з Боженою вона відпрацьовує все на практиці.
З Андріївським ліцеєм Божена Гринько домовилася про серію занять — наступного разу вона навчатиме підлітків, що робити з опіками.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube
