У Білій Церкві археологи виявили унікальний скарб золотих прикрас, знайдений в культурних нашаруваннях 17—18 ст. і, ймовірно, пов’язаний з буремними історичними подіями часів Гетьманщини. Скарб складається з 12 золотих предметів загальною вагою близько 28 г та перламутрового бісеру, які були сховані у невеличкий керамічній посудині.
Про це повідомляє Інститут археології НАН України.
Зазначається, що архітектурно-археологічна експедиція Інституту продовжує здійснювати охоронні археологічні дослідження та супроводжувати вітчизняне будівництво. В ході робіт на території давнього міста у Білій Церкві науковці виявили та дослідили низку об'єктів давньоруського та козацького часів, знайшли велику кількість яскравих та різноманітних артефактів.
"Справжньою науковою сенсацією став унікальний скарб золотих прикрас, знайдений в культурних нашаруваннях 17—18 ст. і, скоріше за все, пов’язаний з буремними історичними подіями часів Гетьманщини. Скарб складається з 12 золотих предметів загальною вагою близько 28 г та перламутрового бісеру, які були сховані у невеличкий керамічній посудині", — йдеться у повідомленні.
Усі знайдені предмети науковці передали на зберігання до фондів Археологічного музею ІА НАН України. У майбутньому вони увійдуть до експозиції музею.
"Знахідка скарбу ще раз демонструє важливість фахових охоронних археологічних досліджень під час будь-яких будівельних робіт у межах історичних міст — наш обов'язок відповідно до Європейської конвенції з охорони археологічної спадщини, який, на превеликий жаль, не завжди виконується", — зазначають науковці.
Що відомо про археологічні розкопки у Києві та області
Археологи продовжують вивчати могильник Острів на Київщині за підтримки Німецького дослідницького фонду. Археологи розповіли, що на території пам’ятки вперше зафіксовували залізні серпи т. зв. "салтівського типу" другої половини X — початку XI ст.
Дослідники виявили скляні артефакти часів Київської Русі під час розкопок на території Національного заповідника "Києво-Печерська Лавра". Фахівці шукають залишки склоробної майстерні XI-XII століття. Раніше на території заповідника виявили археологічний шар княжої доби.
На території Києво-Могилянської академії проведуть археологічні розкопки: шукатимуть могилу гетьмана Сагайдачного. Науковці досліджуватимуть фундамент Богоявленського собору Києво-Братського монастиря. За однією з гіпотез, там похований гетьман Петро Сагайдачний.
