Дрогобицьку сіль виготовляють на найстарішому підприємстві України. Сіль також використовують у брендуванні міста, символіка є на гербі та зображена у експонатах вуличного музею. Працівники міського управління культури зібрали відповідний пакет документів на внесення дрогобицької солі до переліку культурної нематеріальної спадщини.
Бариста Юлія Лазурко готує каву із дрогобицькою сіллю у кав’ярні поруч з головною площею міста.
"Я додаю секретний інгредієнт, можливо, ви впізнаєте, що це. Трішки солі, так, трішки більше ніж трішки, тепер ми готуємо еспресо. Зверху ми посипаємо корицею і все — кава готова. Перед тим як пити каву, її треба гарно перемішати. Ми завжди говоримо людям, щоб вони самі це зробили, бо це так цікавіше", — каже Юлія Лазурко.
Юлія розповідає, що кава з сіллю та торт із соленою карамеллю користуються попитом у туристів.
"Кава така міцна, з приємною солонуватістю і солодинкою, і з присмаком кориці. Доволі цікаво збалансований смак, приємний, варто спробувати", — додає бариста.
Символіка солі зображена на муралі, у інсталяції на площі Ринок та зашифрована у експонатах вуличного музею.
"Це є логолавка. Це дуже класний об’єкт для фотографій, дуже багато туристів фотографуються, це є таким впізнаваним місцем в Дрогобичі. Його суть яка: нижня лінія — це є якраз посмішка, верхня — це є астролябія — прилад для вимірювання зірок. І коли дивитись на логотип, має бути ще топка солі. Тут її немає, то суть в тому, що людина, яка сідає в середину, стає топкою солі і стає дрогобичанином", — каже директорка туристично-інформаційного центру Дрогобича Ірина Марків.
За словами директорки туристично-інформаційного центру міста Ірини Марків, п'ять років тому у мерії вирішили розробити логотип та брендування міста. У центрі лого – топка солі, а слоганом є "Дрогобич — у ньому вся сіль". Брендування використовують на сувенірній продукції.
"Це не була тільки ініціатива міста, органів місцевого самоврядування. До цього долучались мешканці міста, тобто проводились консультації і вони вирішували, який буде слоган. Було три варіанти, але все ж вибрали, що Дрогобич — це є місто солі і вся сіль є в нашому місті. І насправді дуже класно показали результати", — говорить Ірина Марків.
Топки солі зображені і на гербі міста. Оксана Бунда, яка проводить екскурсії на місцевій солеварні, розповіла, що наразі сіль сушать у спеціальних барабанах, а раніше набивали і сушили в металевих топках, тому сіль залишалась у конусній формі та була вагою 1 кілограм і слугувала валютою.
"Тустань — була митниця. Через митницю якраз італійські купці приїжджали, купляли в нас топки солі, вантажили на воли, нібито там шість тисяч топок поміщалося, і везли через Тустань в західну Європу", — розповідає працівниця солеварні Оксана Бунда.
Дрогобицька солеварня є найстарішим підприємством України, каже начальник управління культури і туризму Володимир Ханас. Підприємство було введено в експлуатацію у 1473 році. Завод є державним. Щоб зберегти автентичну промисловість, сіль хочуть внести до переліку нематеріальної спадщини України.
"Треба, щоб звернули на нього увагу, бо підприємство дійсно потребує реконструкції, воно потребує модернізації, воно потребує фінансової підтримки", — каже Володимир Ханас.
У пресслужбі Львівської ОВА повідомили Суспільному, що супровідний лист з пакетом документів на внесення дрогобицької солі до переліку культурної нематеріальної спадщини України планують передати у Мінкульт до 1 листопада.
