На 20% більше порівняно з відповідним періодом минулого року заповнені зерносховища у Вінницькій області. Про це Суспільному повідомив директор обласного департаменту агропромислового розвитку Олег Сідоров. За його словами така тенденція пов’язана зі здорожчанням логістики. Скасування зернових угод та обстріл українських портів змушує аграріїв поки не продавати, а везти зерно на збереження. Потужностей для цього в регіоні достатньо.
" Станом на 1 вересня 2023 року на території Вінницької області є 91 елеватор потужністю 4 млн тонн. Є серед них 67 елеваторів, які мають акредитацію на зберігання. Що стосується додаткових місць зберігання, то в області на стадії завершення черговий елеватор на 22 тисячі тонн, також підприємства модернізують приміщення для додаткового зберігання", — сказав Олег Сідоров.
Нині на Вінниччині за грантові гроші будують резервне зерносховище і для учасників агрокластера “Агровін”, сказав його очільник Сергій Гуцол. Перед повномасштабним вторгненням, розповідає, 60 сільгоспвиробників Вінниччини об’єдналися заради вирішення спільних проблем.
"На одному з наших підприємств ми сформували такий хаб, де наші учасники можуть привезти туди зерно і залишити на зберігання. Також там є сушка. Потужність — близько 50 тисяч тонн. Воно звичайно не задовільняє всіх. Але в цілому невеликі господарства можуть мати таку надію і гарантію, що зерно буде збережене і нічого не потрібно платити", — сказав Сергій Гуцол.
Продавати збіжжя за цінами, що пропонують на внутрішньому ринку, каже Гуцол "Агровін", збитково. Ціна на пшеницю зменшилася майже вдвічі, така ж ситуація і з пізніми зерновими.
"Порівнюючи з довоєнним часом, коли пшениця коштувала від 7 тисяч грн, то зараз її ціна від 3 до 4 тисяч грн. Пшениця просіла майже в два рази, і її ще неможливо реалізувати. Попит на фураж дуже низький. Попит на класну пшеницю є, але її немає в природі через кліматичні умови. Ціна, на жаль, дуже низька. На сьогодні цариця полів — кукурудза, наприклад, коштує близько трьох тисяч грн. А це прямі збитки для аграріїв.А соняшник приймають по 10 тисяч. Це теж збитково", — розповів Гуцол.
У цій ситуації, за його словами, найбільше постраждають малі підприємства.
"Ті, хто дійсно має зобов'язання перед банками, змушені продавати за цією низькою ціною. Найбільше постраждають невеликі підприємства, які не мають потужностей, які не можуть взяти кредитів, зробити реструктуризацію чи пройти цей період на тих запасах, які вони мають", — сказав Гуцол.
Аби не збанкрутувати, українським аграріям потрібно займатися не лише вирощуванням збіжжя, а й переробляти його, каже фермер Олексій Дон. Чоловік понад 15 років займається органічним землеробством. На сьогодні його господарство має власні склади, систему очистки, фотосепаратор й обладнання для відбору зерна. У планах — налагодити виробництво борошна й гречки. Каже, через війну український органічний ринок занепав, тому вся надія на експорт.
"Через війну органічний ринок в Україні фактично вмер. Багато людей виїхало, платоспроможних. Дуже погіршився фінансовий стан людей. Тому залишається тільки експорт. Проблема продажі завжди була. Ми продали цього року мало. Сочевицю французьку — половину. Ми експортували на Італію.Частина залишилась. Зберемо квасолю, то довантажимо і відправимо. Є зацікавленість. Крупу гречану. Вона пішла в Європу. Поки все. Йдуть розмови поки. Надіємося на сою", — сказав Олексій Дон.
І поки збирають цьогорічний урожай, аграрій уже змінює плани нових посівів. Війна, каже Олексій Дон скорегувала роботу сільгоспвиробників.
"Проблема в нас кадри. Війна забирає людей. Друге – логістичні затрати дуже піднялись. Значить потрібно таке, щоб маржа була максимальна. Це соя, бобові – квасоля. Будемо засівати пивоварний ячмінь, голозерний овес. Тобто те, що більша гарантія продажу", — розказує Олексій Дон.
Допомогти у ситуації, що склалася у вітчизняному агросекторі, може тваринництво, каже директор обласного департаменту агропромислового розвитку Олег Сідоров. Тваринництво є найбільшим споживачем зернової продукції в середині країні.
"Тенденція на збільшення в підприємствах є. У господарствах – зменшується. На домогосподарствах тваринництво зменшується", — сказав Олег Сідоров.
