На Харківщині триває збір врожаю, зокрема соняшника та кукурудзи. Врожайність усіх сільськогосподарських культур впала на 30-60% у порівняні з 2021 роком. Замінованість полів, нестача грошей в аграріїв на добрива та обробку рослин вплинули й на цьогорічний врожай пшениці — він на 30% менший, ніж до початку повномасштабного вторгнення.
Про це під час брифінгу 4 жовтня розповів заступник начальника Харківської обладміністрації Євген Іванов.
Врожайність на Харківщині
На Харківщині триває збір соняшника та кукурудзи, продовжується посівна кампанія під озимину 2024 року. Роботи проводять на площі 1 млн 178 тисяч гектарів, що на 12% більше від прогнозованих раніше, каже Іванов
"У 2023 році зібрали 1 млн 21 тисячу тонн пшениці з 222 000 гектарів. 46 центнерів зібрали з гектара, це на 30% нижче за рівень до вторгнення", — розповідає Іванов.
Також аграрії зібрали 260 тисяч тонн ячменю з 84 тисяч гектарів, гороху — 41 тисячу тонн з 17 тисяч гектарів
Кукурудзи посіяли 197 тисяч гектарів, врожайність складає 50 центнерів з гектара, що у два рази менше ніж до вторгнення. Це повʼязано зі станом землі, яка не була засіяна у 2022 році, також з відсутністю в аграріїв коштів на повноцінний догляд, говорить Євген Іванов.
"365 тисяч тонн соняшника зібрали з 471 тисячі гектарів. Те, що зібрали — це зі 173 тисяч гектарів, врожайність 21 центнер на гектар, що в понад два рази нижче за показники 2022 року", — розповідає посадовець.
Підвищилися обʼєми посівів картоплі, баштанових та овочевих культур:
- картоплі зібрали 535 тонн з 43 тисяч гектарів;
- овочів — майже 122 тисячі тонн з 23 тисяч гектарів.
Ціни на українське зерно
За словами Іванова, пшениця та кукурудза коштують близько чотирьох-п'ять тисяч гривень за тонну. До повномасштабного вторгнення ціна за пшеницю складала дев'ять тисяч гривень.
Максимальна ціна за соняшник зараз — 10 500 гривень за тонну, середня — 10 200, ця культура єдина перебуває на межі рентабельності, говорить посадовець.
"Нагадаю, останні цифри до вторгнення були 23-24 тисячі гривень за тонну (початок 2022 — кінець 2021) при курсі долара 26 з копійками", — розповідає Євген Іванов.
Усі інші стратегічні культури, зокрема горох та ячмінь не покриють витрат у 2023 році.
"Другий рік йде повномасштабна війна, і поки аграрії, тримають ситуацію: працюють на своїй землі та вкладають гроші попри розуміння того, що це не є фінансово позитивно для них, але який у них запас міцності — питання риторичне", — каже Євген Іванов.
За інформацією посадовця, найбільше озимої зібрали у Лозівському та Красноградському районах — там немає замінованих територій.
Розмінування полів Харківщини
Іванов каже, що зараз замінованими на Харківщині вважають 574 тисячі гектарів полів та угідь.
"159 тисяч гектарів першочергово планують обстежити. З початку року офіційно обстежили вже 44 тисячі гектарів, 43 200 з них потребують подальшого розмінування, 65 — офіційно розміновані. Сапери обстежили 44 тисячі гектарів з 574 тисяч. ", — розповідає Євген Іванов.
"Коли ми кажемо що, до прикладу, розміновано 65 гектарів, маємо на увазі, що ця територія обстежена, розмінована, має відповідний сертифікат, а такий можуть надати лише ліцензовані фірми", — каже Іванов.
"Ми негативно ставимося, коли аграрії самостійно розміновують поля, та закликаємо берегти своє життя та життя своїх працівників. Знаємо поодинокі випадки, коли власник підприємства сідає за самостійно зроблений трактор — жителі Харківщини роблять такі прилади, які досить непогано сконструйовані й на автопілоті, і на ручному керуванні — й власноруч розміновують свою землю. Вважаю цей ризик необґрунтованим", — розповідає Іванов.
Які є альтернативи для аграріїв при розмінуванні полів
Євген Іванов каже, що є можливість подавати заявки до іноземних партнерів.
"Можна подаватися на допомогу від іноземних фондів, обовʼязково моніторити ситуацію, тримати звʼязок з Департаментом промислового розвитку та співпраці, який має всю інформацію, та й взагалі військовою адміністрацією", — говорить Іванов.
Якщо аграрії виявили небезпечний предмет — то необхідно звертатися до ДСНС або саперів, які працюють у кожній деокупованій громаді. Вони мають вивозити й утилізувати належним чином боєприпаси, пояснює посадовець.
За словами Іванова, цієї осені посіви озимої можуть збільшитися у порівнянні з попереднім роком — після деокупації почали повертатися люди, й деякі господарі змогли обробити більшу площу полів.
Що змінилося для аграріїв
Для аграріїв змінилися умови кредитування. Впродовж останнього тижня спростили перелік вимог для отримання кредиту "5-7-9" та зафіксували відсоткову ставку 1% на перші два роки, розповідає заступник начальника Харківської обладміністрації.
"У держбюджеті на 2024 рік закладено два мільярди гривень відшкодування аграріям за розмінування. Це чимала сума, враховуючи, що окрім Харківщини, замінованими є лише Херсонщина, Миколаївщина, і на Запоріжжі зовсім невелика цифра. Якщо ці два мільярди будуть, це буде хороша допомога аграріям, які за приватні кошти та власноруч розміновують землю", — каже Іванов.
За інформацією посадовця, також закладена безповоротна фінансова допомога від ЄС. Перші 20 мільйонів євро вже надані аграріями з деокупованих територій. Продовжується робота з іноземними фондами.
"Ми отримали 35 тонн посівного матеріалу від французького фонду, овочеві культури. Обʼєм, який нам надали, перекриє по деяких позиціях потреби не лише нашої області, тобто дозволить експортувати врожай", — вважає Євген Іванов.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube
