"Почаївська лавра мусить бути українською": на Тернопільщині відбулася наукова конференція

"Почаївська лавра мусить бути українською": на Тернопільщині відбулася наукова конференція

"Почаївська лавра мусить бути українською": на Тернопільщині відбулася наукова конференція
Суспільне Тернопіль

На Тернопільщині науковці та священнослужителі Православної церкви України обговорили історію та сьогодення Почаївської лаври. Це була перша Всеукраїнська наукова конференція ПЦУ, яку провели у Кременці. Про це розповів митрополит Тернопільський і Кременецький Нестор.

Розпочали захід із молебня у Преображенському соборі.

Молебень перед початком конференції
Молебень перед початком конференції. Суспільне Тернопіль

Участь в обговоренні взяв доктор філологічних наук з Києва Микола Тимошик. Професор розповідає, захід присвятили 90-річчю української маніфестації під Почаївською лаврою. У вересні 1933 року під стінами святині зібралися 20 тисяч людей.

"На той час це була проросійська твердиня і молодь, зокрема гімназисти й студенти, організували антиросійську акцію. Уявіть собі, коли після урочистої церковної церемонії увесь клір промосковський, бо тоді митрополит Діонісій представляв інтереси російської церкви, виходить зі святині Почаєва, то в той час раптом молодь, зініціювавшись довкола, почала скандувати: "Геть російську церкву!", "Хочемо українців", "Хочемо українською мовою служби" і в той момент величезне сорокаметрове полотнище жовто-синього стягу спадає з головної дзвіниці. На жаль, про цю подію сьогодні ми дуже мало знаємо. Волинь фактично знаходиться в тенетах московської церкви, московського духу, московського православ’я, тому ця конференція, яка сьогодні проводиться з участю дослідників, вчених, священників, якраз має на меті засвідчити, що ми українці, що тут є український дух і святиня на святій Почаївській горі є православною святинею народу і має належати Україні".

Наукова конференція
Наукова конференція. Суспільне Тернопіль

Ще один спікер конференції — протоієрей Василь Хоміцький. Він досліджує історію Почаївської лаври.

"Джерела знищені і треба відшукати інформацію, донести до пересічного українця, щоб він зрозумів, бо люди не знають, що на місці Успенського собору був Троїцький собор. Вони не знають, що Троїцький собор будував архітектор Щусєв, який пізніше будував мавзолей Леніна. Люди не знають, що відколи Лавра була підпорядкована московському патріархату, то серйозні гроші виділяли керуючому архієрею та вікарному єпископу, щоб він русифікував українців".

Протоієрей Василь Хоміцький
Протоієрей Василь Хоміцький. Суспільне Тернопіль

У конференції взяв участь митрополит Луцький і Волинський Михаїл. Він розповів, що на Волині з московського патріархату вийшли 150 церков, ще 400 залишаються. Більшість із них — на кордоні з Білоруссю. Митрополит каже, наявність таких церков несе безпосередню загрозу Україні, тому вирішувати питання заборони московського патріархату потрібно на державному рівні.

"Почаївська лавра для мене не лише святиня. Це храм, в який найбільше й найчастіше я ходив, був там ченцем, а також келійником намісника — митрополита Якова. Щодо зміни юрисдикції у Почаївській лаврі, це залежатиме від держави в першу чергу і виключно від неї. Чому від держави, а не від ченців? Ченці з різних регіонів приїхали і можуть поїхати. Але майно, в якому перебувають ці ченці — належить українській державі. Щодо ченців —якщо держава передає майно ПЦУ, то ченці, як там перебували тимчасово — або переходять до ПЦУ або вони звідти виїжджають. Невиїзд може бути лише в одному випадку — якщо вся спільнота УПЦ заявить про те, що вона бажає об’єднатися з ПЦУ, в такому випадку треба просто відмовитися від Москви. Хоча найідеальніше — це об’єднання трьох гілок православних – ПЦУ,УПЦ і УГКЦ. Бо на Почаївську лавру також претендують греко-католики, вони робили непоодинокі заяви. Я вважаю, що три церкви повинні об’єднатися в одну церкву і бути в статусі Київського патріархату".

Митрополит Луцький і Волинський ПЦУ Михаїл
Митрополит Луцький і Волинський ПЦУ Михаїл. Суспільне Тернопіль

Свою думку про перехід Почаївської лаври до ПЦУ висловив настоятель Кременецького Преображенського собору Володимир Буграк. "Найкраще було би, щоб це був крок зі сторони монахів. Щоб вони це осмислили і сказали: "Ні, ми не хочемо бути підпорядковані Москві". Але вони є частиною релігійної організації, яка кричить, що вони не підпорядковані Москві. Вони добре знають факти і добре розуміють своє підпорядкування, але не хочуть виходити зі своєї сфери впливу. Тому навряд чи варта чекати кроків з їхнього боку. Українське суспільство набагато швидше дозріває, ніж дозріває церква. Саме ініціатива українського суспільства спонукала церкву, зокрема ПЦУ та УГКЦ, перейти на новий стиль. Саме суспільство стало рушієм церкви, а не церква рушієм суспільства. Те саме стосується й української держави. Українське суспільство до цього дозріло, а владні керівники до цього не дозріли. Їхній крок — заборонити УПЦ МП в Україні й робити подальші кроки".

Настоятель Кременецького Преображенського собору Володимир Буграк
Настоятель Кременецького Преображенського собору Володимир Буграк. Суспільне Тернопіль

Говорили також і про майно лаври. Вчений секретар Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника Володимир Собчук каже, проблемою залишається те, що майно Почаївської лаври не обліковане і доступу до нього зараз не мають.

"Загалом заповідник отримав свого часу від держави тільки архітектурні споруди, які є пам’ятками архітектури, бо не все, що є на території лаври — є пам'ятками архітектури. До решти заповідник не мав відношення, ніхто цього нам не передавав і не міг передати, бо воно не входить у комплекс. Всередині є багато художніх цінностей, на які заповідник ніяк не може впливати, вони є необлікованими. Наприклад, ми не знаємо, що є в лаврській бібліотеці. Разом з тим у Почаївській лаврі є вагомі пам’ятки загальнонаціонального значення, їх важко вивезти звідти під час виселення. Це іконостас Успенського Собору, мощі Іова Почаївського, споруда над відбитком Божої Матері та інші високохудожні речі. Як ми можемо отримати доступ? Очевидно, держава мала би зобов’язати представити облік всіх цінностей".

Вчений секретар Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника Володимир Собчук
Вчений секретар Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника Володимир Собчук. Суспільне Тернопіль

Митрополит Тернопільський і Кременецький Нестор каже, цією конференцією намагалися заохотити науковців досліджувати історію Почаївської лаври саме як української святині.

"Громадськість досі не усвідомлює, що Почаївська лавра — це не осідок російської церкви в Україні, якою останнім часом вона стала, а що це дійсно українська святиня, заснована українськими ченцями ще в 13 столітті. Дійсно багато проукраїнських рухів завжди були частиною Почаївської лаври. Тому конференція повинна розкрити історію Почаївської лаври, пролити світло на все, що лавра зробила для українського народу".

Митрополит Тернопільський і Кременецький ПЦУ Нестор
Митрополит Тернопільський і Кременецький ПЦУ Нестор. Суспільне Тернопіль

На початок