У центрі Рівного – куточок бортництва. Як і чому його роблять двоє науковців

У центрі Рівного – куточок бортництва. Як і чому його роблять двоє науковців

У центрі Рівного – куточок бортництва. Як і чому його роблять двоє науковців Суспільне Рівне

У Рівному двоє дослідників бортництва Олексій Нагорнюк та Олексій Черницький взялись за створення куточка, який присвячений цьому стародавньому виду бджільництва. Місце і автентичні вулики вже мають, дещо зі спорядження теж. Тепер працюють над спеціальною, виготовленою без цвяхів та клею, коробкою для меду. А ще – над своєрідним "альпіністським" спорядженням для вилізання на дерева.

Створювати куточок на території обласного краєзнавчого музею почали два роки тому. Інформацію збирають під час етнографічних експедицій у поліських селах. Щоб не дати зникнути традиційному промислу – дослідники готові навчати молодих бортників.

БортництвоСуспільне Рівне

"Лєзіво" або "жень" – так на Поліссі називають спеціальну мотузку, за допомогою якої бортники діставались до своїх вуликів-бортів на деревах. Довжина її могла сягати 30 метрів. За словами старшого наукового співробітника музею Олексія Нагорнюка, і зараз є такі бортники, які мають по 200 вуликів за десятки кілометрів від своїх сіл.

"І знову восени це все треба об'їхати і кожен раз на кожну борть – це настільки треба було фізичну мати підготовку. Навіть є така приказка поліська: у нас хлєб гомняний (це тому що треба було багато гною давати на родючу землю), а мед смертельний (тому що можна впасти з дерева)", – розповів Олексій Нагорнюк.

БортництвоСуспільне Рівне

"Жень" та усі її елементи дослідники-працівники краєзнавчого музею Олексій Нагорнюк та Олексій Черницький виготовили самотужки. Наразі планують зробити ще дві: мотузкову та шкіряну.

БортництвоСуспільне Рівне

А ще у процесі виготовлення – "лазбєнь", це спеціальна коробка для зберігання меду. Її поліські бортники робили із кори липи, яка не протікає.

Дослідники переконують, що носіїв цих специфічних знань стародавнього промислу бортництва зараз одиниці, хоча багато поліщуків тримають борти.

БортництвоСуспільне Рівне

Олексій Нагорнюк

"Бортництво вже добре досліджено етнографами. Але ми, коли їздили в експедиції, стало цікаво – ну а як це робилося. Не описана сама технологія виготовлення. Ми, коли стали шукати майстрів, їх уже не було. Ніхто не пам'ятав нічого. І ми від діда до діда-бортника їздили, шукали якісь моменти, хто що пам'ятав і потім спробували самі це реконструювати", – каже науковець.

БортництвоСуспільне Рівне

Два роки тому науковці почали відроджувати ремесло бортників, яке сягає 9-го століття, із привезених із Полісся у парк біля краєзнавчого музею чотирьох вуликів. Ще один – видовбали із колоди самі. Борти ставили на землю або ж підвішували на дерева, щоб вберегти мед від ведмедів.

Найперші методи добування меду були найпростіші, – каже завсектору збереження культурної спадщини музею Олексій Черницький

"Бджоли селились в дуплах дерев, люди приходили, виганяли бджіл і забирали собі (мед, - ред.). поступово виник варіант, що, можливо, видовбувати в дереві конкретне дупло і не шукати, і не залежати від диких бджіл, а робити їх свійськими", – розповів науковець.

БортництвоСуспільне Рівне

У 2019-му рій диких бджіл навіть пожив у двох бортах упродовж декількох місяців, втім на довше їх втримати не вдалося. Олексій Черницький підозрює, що їм не сподобалися міські умови життя. Нині ж ці вулики потребують реставрації.

БортництвоСуспільне Рівне

Олексій Черницький

"Досить багато суттєвих елементів втрачені. Немає кришки, немає даху. Тобто, автентичний дах має бути або дерев'яний із колотих дошок, або різні варіанти дерев'яних. Потрібно стягнути, щоб вона не розколювалася, від часу пішла суцільна тріщина", – пояснює Черницький.

Науковці планують відновити не лише цей бортницький куточок біля музею, а й створити усе приладдя, пов’язане із промислом.

"Що нам треба? Нам треба гроші. Просто ці речі, які нам необхідні, вони немасові. Частенько, наприклад, дерев'яні речі нам треба замовляти", – додає Олексій Черницький.

БортництвоСуспільне Рівне

Нині ж рівняни можуть прийти сюди на екскурсію, а в майбутньому науковці хочуть проводити майстеркласи, що пов’язані із бортницьким ремеслом.

Авторка: Анастасія Бачук

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди