Поранення, одруження на “Азовсталі”, полон та звільнення з дружиною в один день. Все це довелося пережити конотопцю Іллі Колеснікову з початку повномасштабної війни. Про свій шлях воїна і що допомагало триматися в полоні, він розповів Суспільному.
"Я сам навіть собі не вірю, що таке може трапитися, але ось так от", - так починає свою розповідь Ілля Колесніков про те, що з ним сталося в Маріуполі на початку повномасштабної війни.
Він служив у війську з 2014 року, з 2015 - у полку "Азов". 24 лютого 2022 року зустрів на одній з баз, де дислокувався підрозділ. Скільки могли, згадує, тримали оборону Маріуполя.
Коли ж проривались 15 квітня на "Азовсталь", в їхній автомобіль влучила протитанкова керована ракета.
"Машина згоріла, у нас два загиблих, всього нас там семеро було. Мені прилетіло в дві ноги, в ліву руку, в праве око і в шию. Я дивом добрався після того на "Азовсталь". Операція успішна, але була велика кількість втрат. Але більша частина, понад тисяча людей, дійшли до "Азовсталі". Там загинули майже всі мої друзі", - згадує Ілля.
На "Азовсталі" вистачало їжі, розповідає воїн, але був дефіцит медикаментів, тож перев’язки пораненої руки Іллі робили без знеболення, аби зберегти ліки для важкопоранених.
"Обрізали по живому, перебинтували, замазюкали, все. Дякуючи анестезіологу, який прилетів із Дніпра. Це звичайні лікарі цивільні, вони просто прилетіли на вертольоті з ГУРівцями, і надавали допомогу усім. Для мене це був шок, що хто це в здравому розумі поїде", - говорить він.
З майбутньою дружиною Катериною Ілля вони на той момент були разом чотири роки. Коли потрапили в оточення, говорить, вирішив не чекати:
"Я зрозумів, що зараз або ніколи. У неї шансів вижити більше, ніж у мене. Я просто в телеграмі написав SMS: "Давай?". – Давай. Вона написала замість мене і замість себе рапорт. Командир під час воєнного стану має право розписувати. Він підписав рапорт і все, 30 березня нас розписали на "Азовсталі".
За весь час, поки були на Азовсталі, змогли побачитися з дружиною 6 разів, згадує Ілля. Новину про вихід у російський полон сприйняли негативно, але, говорить, це був єдиний вихід:
"Ми розуміли, наскільки багато наших знайомих поранених, то якщо буде з нашого боку прорив і ми їх покинемо, то це буде не "ахті" круто. І ми вирішили: вже точно треба здаватись в полон. Іншого виходу не було, я впевнений на 100%. Сили переважали в дуже багато разів. І сили не обов’язково людської, а техніки, авіації".
Відео як підрозділ Іллі 20 травня 2022 року виходить з "Азовсталі" зняли російські репортери. Потім була Оленівка, де, не враховуючи теракт, умови були кращі, ніж у наступному пункті – Донецьку, говорить Ілля.
"Нас було в камері 26 людей, камера розрахована на десятьох. Немає вікон, там просто решітки, і це всю зиму, всю осінь, всю весну. Ми розуміємо, що це полон, могло б ще гірше бути. Кормити –кормили, гуляти – не гуляли, не виводили. За весь час нас водили купатись – під Новий рік і в березні. Гімн Росії співали, я не знаю скільки треба співати гімн України, щоб по числу переплюнути", - згадує Ілля.
У полоні кохана Іллі через одного з наглядачів змогла привітати чоловіка з Днем народження, тоді Ілля і дізнався, що їх утримують на одному поверсі:
"Я беру цей пакет, дивлюсь, я не знаю, хто мені дав, що мені дав, я відкриваю – там записка і цукерки. Дружина якось там, через десяті руки попросила, щоб мені передали 35 цукерок та 5 печеньок на День народження. В мене такі очі, я там взагалі..."
Майже через рік полону, 6 травня 2023 року Іллю разом з Катериною обміняли. Тоді відео, як він телефонує мамі, опублікував міністр внутрішніх справ Ігор Клименко.
"У мене мама спитала: що ти відчував? Щастя – це не те слово. Для щастя багато причин. Людям дають по 25 років, до кінця життя. А тут все закінчилось, ти вдома, ти можеш вибирати з їжі, що хочеш, бо там про їжу багато думаєш", - говорить він.
Допомагали триматися в полоні мрії про майбутнє. Нині, додає Ілля, вони здійснюються. Наприкінці червня пара відсвяткувала весілля.
Після операцій, лікування та реабілітації Ілля та Катерина повернулися на службу до свого підрозділу, знову захищати Україну. Не повертатись, говорить він, навіть не було думки:
"Поки треба закінчити те, що почалось в 2014 році. Треба це закінчити, а потім вже відпочивати".
Читайте Суспільне у Telegram
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber
Підписуйтеся на наш Instagram
