Рош га-Шана — це свято початку нового року для тих, хто сповідує юдаїзм. Зазвичай воно припадає на період від середини вересня — початок жовтня. За традицією цей день не може припадати на неділю, середу чи п'ятницю.
Святкувати євреї починають із заходом сонця, це триває два дні — вони співають, танцюють у білому вбранні, моляться та їдять кошерну їжу.
Згідно з заповіддю правнука засновника хасидизму цадика Нахмана, юдеї мають здійснювати паломництво саме в Умань, аби встановити особливий зв'язок із Всевишнім.
Чому Умань — місце паломництва хасидів і до чого тут Коліївщина
В Умані знаходиться могила хасидського цадика Нахмана з Брацлава, правнука засновника хасидизму Бааль Шем-Това. Він народився в Меджибожі, а помер у 1810 році в Умані. Він оселився в Умані незадовго до смерті, спеціально — в пам'ять про трагічну для євреїв подію часів Коліївщини, відому як Уманська різанина 1768 року. Тоді тисячі євреїв Умані відмовилися змінити віру і прийняли страшну смерть. Раббі Нахман велів поховати себе в цьому місті і заповідав своїм послідовникам, брацлавським хасидам, приїжджати молитися на його могилі — особливо на Рош га-Шана.
У радянські часи єврейське кладовище, де був похований цадик, віддали під звичайні городи. Саме поховання не чіпали, але паломників туди не пускали за жодних умов. Ослаблення заборони настало за часів перебудови: 200 брацлавських хасидів приїхали на могилу Нахмана у 1988 році. Після розпаду СРСР в Умань почали регулярно приїжджати хасиди з усього світу.
У багатьох хасидів вважається вкрай важливим відвідати могилу цадика Нахмана хоча б раз у житті – і краще за все робити це при святкуванні Рош га-Шана. Велике значення паломництво має для духовного розвитку молодшого покоління: під час поїздки в Умань хасиди вчать хлопчиків Торі.
Як пояснили Суспільному представники хасидської громади в Умані, до жінок у них особливе й дуже шановане ставлення: у них є власна місія, тож їм можна молитися набагато менше, ніж чоловікам. Тому в Умані на Рош га-Шана можна зустріти небагато жінок.
Що означає Рош га-Шана
Рош га-Шана — "голова року". Тобто початок нового року, нового річного циклу людського життя. Для хасидів дуже важливо напередодні свята підбити підсумки попереднього року, віддати борги, завершити незакінчені справи, попросити вибачення у тих, перед ким завинили.
Тому хасиди моляться і слухають звуки шофара — баранячого рогу, в який сурмлять. Він є символом пробудження совісті і повернення до Бога.
