25 серпня 1991 року у Рівному на майдані Незалежності демонтують пам'ятник Леніну. Серед учасників тієї події – один з організаторів Народного руху України на Рівненщині Іван Дем'янюк та голова Союзу українок Мирослава Горобець. Вони пригадують, що тоді на майдані зібралося приблизно 15 тисяч рівнян.
Мітинг тривав до 10-ї вечора, пригадує Мирослава Горобець.
"Я тоді очолював цей процес зняття, а охороняли тоді наші хлопці молоді із народної самооборони. Це вперше, коли відбулося ГКЧП, у нас в місті були створені загони Української народної самооборони," – каже один з організаторів НРУ на Рівненщині Іван Дем'янюк.
Державний комітет з надзвичайного стану засідає в Москві 19-го серпня, де намагаються усунути від влади керівника Радянського Союзу Михайла Горбачова, – пояснює завідувач відділу нової та новітньої історії обласного краєзнавчого музею Ігор Марчук. У регіонах на це реагують мітингами.
"Починається тиск на те, щоб скликати позачергову сесію Верховної ради. І врешті-решт вирішувати питання з незалежністю України. Ну і в Рівному теж цікаво, що приймається рішення на сесії міськради про демонтаж пам'ятника вождю пролетарської революції," – додає Ігор Марчук.
У Рівнераді на той час було 172 депутати, більшість з них підтримала зняття пам'ятника Леніну, – пригадує Іван Дем'янюк і додає, що у тому, чи знімати, чи не знімати пам'ятник після прийняття Акту про державну незалежність України сумнівів не було.
"Люди гукали, щоб іще букви позбивали. І хлопці не мали чим працювати. Якісь молоточки малесенькі," – пригадує голова Союзу українок в області Мирослава Горобець.
Бронзова фігура рівненського Леніна була понад три метри заввишки. На гранітному постаменті у центрі міста його встановили у 1967-му до 50-річчя Жовтневої революції. Пам'ятники Леніну у радянський час були невід'ємною складовою комуністичної пропаганди, – зазначає завідувач відділу нової та новітньої історії обласного краєзнавчого музею Ігор Марчук.
"В кожному райцентрі він стовідсотково був. А таких у нас було 16. Були ще меншого масштабу десь там в колгоспах імені Леніна. Різних бюстиків було в кожній школі, десь на установах, в різних кабінетах, парткомах. Було доволі багато," – додає історик.
За даними спеціалістки відділу охорони історико-культурної спадщини обласного управління культури Ірини Васильєвої, в області на обліку перебувало 284 пам'ятники Леніну – у повен зріст і погрудь. 6 із них були бронзовими, інші – з бетону.
Але першим пам'ятником, який скинули на Рівненщині, був бюст Леніну у Рясниках Гощанського району.
Ініціаторами акції були місцеві жителі Ігор Павлюк та його товариш.
"Скинули ми його 3 серпня 1991 року. І тільки 25 серпня – Рівне, Луцьк і Нововолинськ," – пригадує Ігор Павлюк.
Цю акцію він з товаришем планував рік. Скинути бюст Ілліча біля сільської ради у його рідних Рясниках вони вирішили після того, як 1 серпня 1990-го року у Червонограді на Львівщині демонтували перший в Україні пам'ятник Леніну.
Той політичний крок Ігор Павлюк з товаришем зробив у ніч з 3-го на 4-те серпня 1991-го року.
"На наступний день у селі вже була вся гощанська міліція і плюс КДБ. Ходили з хати в хату. І шукали злочинців. Мені тоді "світило" 5 років. Це вже не кримінал, це була політика. Але врятувало те, що 19-го серпня сталося ГКЧП і про цього Леніна забули всі," – пригадує Ігор Павлюк і додає, що причетних до того, хто скинув бюст Леніна в Рясниках, тоді так і не знайшли.
"Його потім реставрували і поставили на місце. А потім уже доля його була незавидна. Опинився в хліві. Я причетний до долі цього пам'ятника. Я і мій товариш Сергій", розповідає ініціатор.
Щоб зберегти пам'ятник, Ігор Павлюк поставив його на пасіці. Серед синьо-жовтих вуликів бюст Леніна стоїть вже п'ять років. Нині чоловік планує передати його у Гощанський музей.
Рівненського Леніна після демонтажу відвезли на зберігання до міського тресту зеленого господарства. Куди він подівся звідти – досі невідомо.
Авторка: Валентина Гордич
