На початку вересня Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) відкрило публічний доступ до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні чи пов’язані з корупцією правопорушення, з урахуванням безпекових аспектів (Реєстр корупціонерів). Це портал, де міститься інформація про всіх фізичних та юридичних осіб, які вчинили корупційні правопорушення. НАЗК адмініструє цей реєстр з лютого 2019 року.
Хто з політиків та чиновників Чернігівщини потрапив до реєстру корупціонерів та в чому суть їхніх корупційних правопорушень — читайте далі.
Сергій Журман
За 10 тисяч доларів обіцяв посприяти у зміні цільового призначення землі, – така версія слідства у справі ексголови Чернігівської райдержадміністрації Сергія Журмана. Його співробітники СБУ затримали 4 листопада 2020 року поблизу із готелем "Придеснянський" у Чернігові під час отримання грошей.
20 листопада 2020 року президент Володимир Зеленський звільнив Сергія Журмана з посади голови райдержадміністрації.
Печерський районний суд вирішив на час слідства лишити Сергія Журмана під цілодобовим домашнім арештом. Згодом запобіжний захід йому пом’якшили на нічний домашній арешт.
В результаті ексголова Чернігівської РДА Сергій Журман визнав себе винним у корупції. Він отримав п'ять років позбавлення волі з іспитовим терміном три роки.
Анатолій Гунько
Народного депутата від "Слуги народу" Анатолія Гунька визнали винним у вчиненні правопорушення, пов’язаного з корупцією. Таку постанову виніс Печерський районний суд міста Києва. Згідно з нею, Гунько порушив закон, написавши депутатське звернення у власних інтересах.
Як розповів у коментарі Суспільному чернігівський журналіст Віталій Назаренко, мова про конфлікт навколо держпідприємства "Іванівка", що належить Національній Академії Аграрних Наук України. Воно розташоване в селі Іванівка Борзнянської громади Ніжинського району, на території 208-го виборчого округу, за яким обирався Гунько. Детальніше про це Назаренко розповідав у своїх матеріалах, залишаємо посилання на один з них.
29 липня 2022 року Анатолій Гунько приїхав на збори до жителів села. За словами Назаренка, власники паїв, які орендує ДП "Іванівка", зібралися обговорити питання про розпаювання.
"І з'явився Анатолій Гунько, він там намагався виступити, щось там пояснити. Люди його не захотіли слухати, кричали «ганьба». Це все там протягом години в клубі відбувалося, і там його звинуватили в тому, що саме він займається рейдерством. Навіть потім звернення там до президента записували про те, щоби Зеленський навів порядок і прибрав Гунька. Але ніякої штовханини там не відбувалося. І після цього йому (Анатолію Гуньку, – ред.) там, очевидно, не сподобалося, він накатав заяву про те, що йому перешкоджали як народному депутату здійснювати діяльність".
За словами Назаренка, поліція викликала на допити людей, що були на тих зборах. Каже, в тому числі і його. Врешті, 30 липня було відкрито кримінальне провадження, в якому Гунька визнали потерпілим. А 18 серпня нардеп написав депутатський запит на ім’я начальника Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Володимира Нідзельського.
"Ну і після цього я розцінив це як тиск на журналіста й написав заяву в НАЗК, де вказав, що Гунько використовує в рамках цього провадження власний статус народного депутата. І НАЗК розглянуло, там менше місяця пішло, і вони йому в листопаді 2022 року впаяли адмінпротокол. І цей адмінпротокол передали вже безпосередньо до Печерського суду".
Суд розцінив депутатське звернення народного депутата України як таке, що не містило жодного обґрунтування, що вказувало б на його зв`язок із депутатською діяльністю. Суд визнав Гунька винним в адміністративному правопорушенні, передбаченого частиною 1 статті 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП, та зобов’язав виплатити штраф у розмірі 5 100 гривень, а також оплатити судовий збір.
Дмитро Лобан
9 листопада за підозрою в отриманні 20 тисяч доларів хабаря детективи НАБУ затримали суддю Чернігівського окружного адміністративного суду Дмитра Лобана. Як йдеться у повідомленні Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, гроші суддя одержав за винесення рішення в адміністративній справі на користь позивача.
Хабар він одержав двома траншами: сім тисяч доларів авансом, до винесення потрібного рішення, і 13 тисяч доларів – за фактом виконаної домовленості.
15 листопада Лобану обрали запобіжний захід та заставу у розмірі 762 тисяч гривень. Дмитро Лобан має надати інформацію про сплату цих грошей протягом п'яти діб.
16 листопада 2021 року Вища рада правосуддя відсторонила від здійснення правосуддя Дмитра Лобана у зв'язку з притягненням його до кримінальної відповідальності. Строк відсторонення – два місяці.
У справі фігурує виробничий кооператив "Лутава" зі Старої Басані Бобровицького району.
А вже 6 грудня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду розглядала апеляційні скарги прокурора та захисника підозрюваного на ухвалу суду першої інстанції та збільшили розмір застави – з 762 до 998 тисяч гривень.
В результаті його визнали винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України, та призначено узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 27 червня 2022 року покарання у виді п’яти років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в судових та правоохоронних органах на строк три роки, без конфіскації майна.
Владислав Атрошенко
15 вересня 2022 року НАЗК вручила міському голові Владиславу Атрошенку адмінпротокол. З нього вбачається, що 2 липня 2022 року під час робочої поїздки до швейцарського Лугано (чернігівському міському голові тоді не дозволили перетнути кордон – ред.), Владислав Атрошенко дав вказівку своєму водієві перевезти машину Tesla Model X, яка належить його дружині, за кордон. Такі дії міського голови, йдеться в ухвалі, становили приватний інтерес, про який Владислав Атрошенко мав би повідомити НАЗК.
Цю справу розглядав Яворівський районний суд. Засідання відкладали кілька разів. 7 грудня винесли рішення про те, що чиновник діяв в умовах реального конфлікту інтересів та визнали Атрошенка винним в адміністративному правопорушенні, передбаченому ч. 1 та 2 статті 172—7 КУпАП. Рішенням суду на міського голову наклали штраф у розмірі 6 800 гривень та на рік позбавили права обіймати посади, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.
Тоді у коментарі Суспільному адвокат Олексій Кінебас сказав що має "не те що велике, а дуже велике" питання до публікації НАЗК. За його словами, Атрошенку інкримінували частини 1 та 2 статті 172-7 Кодексу України "Про адміністративні правопорушення". Ці статті не передбачають відсторонення від посади. Але відсторонення від посади передбачає частина 3 цієї ж статті. Вона якраз у протоколі не зазначена.
Атрошенко у відповідь на судове рішення записав відеозвернення до Президента, де заявив, що не згоден з рішенням суду, вважає це політичним рішенням та подаватиме апеляцію.
27 січня відбулося перше засідання Львівського апеляційного суду по справі Атрошенка. Тоді Атрошенка приїхали підтримати міські голови та Асоціація міст України. На користь очільника Чернігова висловилися керівники Києва Віталій Кличко та Львова Андрій Садовий – обидва присутні в залі. Також до Львова вирушила третина депутатів Чернігівської міськради та практично все керівництво міста.
Тоді засідання перенесли на 1 лютого на прохання свідка, водія Олександра Коробка. Він попросив допитати його у присутності адвоката, якого не було на суді 27 січня. На засіданні 1 лютого першим заслухали саме водія.
У результаті міському голові Чернігова Владиславу Атрошенку заборонили обіймати відповідну посаду строком на один рік. Таке рішення 1 лютого ухвалив Львівський апеляційний суд. Таким чином суд частково задовольнив клопотання Атрошенка. Він скасував додатковий штраф у 3 400 гривень, який наклав Яворівський районний суд, але залишив в силі штраф у 6 800 гривень та підтвердив відсторонення Атрошенка від посади на рік. Це рішення оскарженню не підлягає.
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.
