Кількість пологів зменшилась вдвічі в порівнянні з 2021 роком. Про це Суспільному розповів завідувач акушерсько-фізіологічного відділення Чернігівського пологового будинку Іван Лисенко. За його словами, зараз жінки наважуються народжувати після 30 років, а кількість пологів зменшилась, бо молодь виїхала за кордон. Чи бояться жінки народжувати в прикордонній області під час воєнного стану — читайте далі.
"Кількість пологів в порівнянні з 2021 роком впала на половину, приблизно на 50 відсотків. Але люди наважуються і народжують. Звісно, в основному народжують після 30 років. Молодь вся виїхала в основному за кордон, але є і такі що у до 30 народжують", — каже Іван Лисенко.
За його словами, в першу чергу жінки зважають саме на безпековий фактор.
"У багатьох жінок чоловіки на фронті. І ті випадки що у нас були з театром і так далі. Я всю війну тут пробув то бачив, як в 500 метрах від пологового будинку був підбитий танк рашиський. Цього всього бояться жінки".
Чернігівка Марта Іващенко, з сином Олегом готуються до виписки. Її чоловік зараз на передовій, тому не зміг приїхати. Не дивлячись на це, Марта вирішила народжувати. Це друга дитина у сім'ї, допомагати з малечею буде бабуся.
"Мені чоловік сказав: «Перш за все турбуйся про себе, якщо ти не готова, то давай не будемо, бо зараз тяжкий стан і я не зможу тобі допомогти ніяк. Я знаходжуся на передовій, а в тебе буде двоє дітей». Я відповіла: «Нічого, війна закінчиться і ти прийдеш і буде у нас повноцінна сім'я в зборі. І буде все добре»".
У Наталії Остапенко з чоловіком були партнерські пологи. Жінка каже, під час повітряних тривог ходила в укриття, щоб дитина не хвилювалася разом із нею.
"Мені 34 роки, чоловік у мене військовий. Дитинка дуже бажана, запланована і ми дуже готувалися. І воєнний стан, я вважаю, не повинен заважати людям, тому що діти це найцінніше, що у нас є і що може бути. Це велика радість".
Надія та Олександр проживають у Ріпках, під час повномасштабного вторгнення родина пережила окупацію.
Олександр каже, що ніколи не знаєш де безпечніше. Може бути в Чернігові небезпечніше ніж у селі поряд з кордоном з Білоруссю. А може і навпаки, тут все залежить від ситуації. Дуже все швидко змінюється, війна вона непередбачувана, додає чоловік.
"Діти це щастя, дітей треба заводити. Коли хочеться, звісно. Коли виникає бажання, то ці емоції неможливо передати. Це любов у чистому вигляді", — говорить Олександр.
За словами Івана Лисенка, в середньому у Чернігові в місяць приймають до 150 пологів.
Детальніше дивіться у сюжеті:
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.
