ТОП-5 судів за участі міськради Дніпра: міст, освіта, забудова, тарифи, декомунізація

ТОП-5 судів за участі міськради Дніпра: міст, освіта, забудова, тарифи, декомунізація

Каденція Дніпровської міської ради 7-го скликання добігає кінця. За 5 років роботи мерія та її посадовці були учасниками не одного судового процесу – і як позивачі, і як відповідачі. Зокрема, з міськрадою судились депутати, громадські організації, профспілки, жителі міста. Деякі суди тривали по два та більше років й завершились у найвищій інстанції, деякі – тільки розпочалися, але можуть мати суспільний розголос.

Суспільне зібрало інформацію ТОП-5 судових процесів за участі Дніпровської міськради та поцікавилось їхніми результатами.

1. Новий міст

У Красногвардійському районному суді Дніпра розпочався судовий процес у справі розкрадання коштів міського бюджету на ремонті Нового мосту. Роботи на об’єкті замість обіцяного року тривали понад два з половиною. За цей час змінився як заявлений кошторис, так і підрядник. На лаві підсудних наразі – заступник міського голови Дніпра Михайло Лисенко, посадовці департаменту благоустрою міськради — Олексій Самілик та Анна Москаленко, а також керівництво підрядної організації.

міст дніпроФото: Суспільне. Дніпро

Новий міст у Дніпрі, на ремонті якого, за даним обласної прокуратури, розтратили майже 30 млн грн бюджетних коштів

Заступника мера, який також є директором департаменту благоустрою та депутатом міськради 7-го скликання від партії «УКРОП», разом з іншими підсудними підозрюють у фінансових зловживаннях під час ремонту. Йдеться про розтрату майже 30 млн грн.

Про підозру їм оголосили у вересні 2019-го. А в жовтні Михайла Лисенка взяли під варту, за рішенням Дзержинського райсуду Кривого Рогу, але потім – звільнили під заставу в 600 тис. грн. Прокуратура області не змогла оскаржити це рішення в суді. Станом на серпень 2020 року Михайло Лисенко продовжує виконувати свої обов’язки у міськраді Дніпра.

З осені 2019-го справу про розтрату грошей на мосту в суді так і не розпочали слухати по суті. 12 серпня мало відбутись перше відкрите для громадськості засідання. Однак голова суду видав розпорядження: через карантинні обмеження в залі можуть бути лише учасники процесу. Журналісти та активісти мали залишити засідання, і воно не відбулося.

На думку представника громадської організації «Платформа Громадський контроль» Дениса Селіна, це була спроба затягнути процес. Віцемер Михайло Лисенко тоді від коментарів відмовився.

Дата наступного засідання в справі поки невідома.

Читайте також: «Топ-5 довгобудів Дніпра: рейтинг будівництв у Дніпрі, які тривають роками, а іноді – десятиліттями»

2. «Оптимізація» в освіті

Ще один резонансний судовий процес спровокувало рішення департаменту гуманітарної політики міськради про скорочення працівників освітніх закладів – так званого «наказу №29».

Затяжні й резонансні. ТОП-5 судів за участі міськради ДніпраФото: Суспільне. Дніпро

Акція протесту освітян проти наказу №29, Дніпро, 2018

У лютому 2018 року департамент видав наказ «Про оптимізацію штатних розкладів установ і підприємств, підпорядкованих департаменту», який стосувався дитсадків, загальноосвітніх, музичних, спортивних шкіл та інших закладів. Ішлося про ліквідацію частини посад для «ефективного використання бюджетних коштів». У мерії тоді заявляли, що «жодного педагогічного працівника не буде скорочено», а «йдеться про оптимізацію, а не скорочення підсобних, технічних працівників».

Однак профспілки освітян були проти, і в серпні 2018-го в Дніпропетровському окружному адміністративному суді розпочалось оскарження наказу. Позивачем стала Новокайдацька районна профспілка освітян, яка виступала від імені всіх 8 райорганізацій. Відповідачем – департамент гуманітарної політики міськради.

У профспілці заявляли, що, за наказом №29, у закладах освіти звільнили з роботи працівників 22 професій – як технічних (пралі, охоронці, працівники котелень), так і педагогічних, загалом майже 2 тисячі людей.

Освітяни провели дві акції протесту – під мерією та під судом.

Процес тривав два роки. Зрештою в листопаді 2019-го суд визнав три пункти наказу мерії незаконними, зокрема той, що дозволяв змінювати штатні розписи шкіл посадовцям міськради, а не керівникам самих закладів.

Водночас рішення суду не означало автоматичного повернення на роботу звільнених працівників: освітяни, які підпали під скорочення, продовжують судитися з мерією індивідуально.

Читайте також: «Кадрові рішення у Дніпрі: заступника мера відсторонили «через ситуацію в гуманітарному департаменті»

3. Школа №10

Тривалий судовий процес у Дніпрі був пов'язаний також зі спробою забудови території школи №10 в центрі міста.

У червні 2018 року батьки учнів дізнались про наміри компанії «Промпоставка-А» спорудити на території їхнього закладу 23-поверховий будинок. Понад півсотні батьків пікетували міськраду, протестуючи проти проєкту. Вони заявили, що будівництво неправомірне: громадських слухань не було, до того ж у школи й так мале подвір’я – у дітей немає місця для уроків фізкультури надворі.

Акція протесту батьків проти забудови території школи, Дніпро, 2018 рікФото: Суспільне. Дніпро

Акція протесту батьків проти забудови території школи, Дніпро, 2018 рік

Протестувальники створили електронну петицію. У мерії тоді пообіцяли, що «будівництва на території школи не буде, поки забудовник не вирішить проблему з батьками».

Забудовник з батьками не домовився, і ті пішли до суду. Позивачем у справі виступила прокуратура області, відповідачами – міськрада й забудовник. Справа побувала в кількох місцевих судах. Судова тяганина навколо забудови тривала майже півтора року.

Суд першої інстанції – господарський суд області – у липні 2019 року визнав незаконними і скасував рішення сесії міськради Дніпра, а також договір оренди, за якими 30% шкільної території школи передали приватній фірмі для будівництва. Однак забудовник подав на апеляцію.

У жовтні 2019-го апеляційний господарський суд у Дніпрі також визнав спорудження висотки на території школи незаконним.

А за чотири місяці, у лютому 2020-го, обласний окружний адмінсуд визнав бездіяльність міськради в справі про спробу забудови Він наказав міськраді виділити гроші й допомогти школі з наведенням ладу в документах.

4. Тарифи на проїзд та інші суди громадських активістів

У травні 2020 року Верховний суд України за позовом ГО «Платформа Громадський контроль» визнав незаконним підвищення тарифів на проїзд в маршрутках Дніпра, яке виконком міськради ухвалив ще у 2017 році. Тоді вартість проїзду збільшили до 6 грн.

Позов організації розглядали в судах різних інстанцій два з половиною роки, аж поки справа дійшла до суду в Києві.

Маршрутка в Дніпрі

Маршрутка в Дніпрі

За цей час міська рада встигла ще двічі підняти ціни на проїзд у маршрутках – до 7 та до 8 грн, а також раз – в електротранспорті – до 6 грн. Ці рішення громадська організація також оскаржує в судах.

Представник ГО Денис Селін вважає, що міськрада вже 4 роки порушує процедуру підвищення плати за проїзд тим, що не обговорює тарифи з населенням. Водночас в міськраді інформують, що громадські слухання проводять.

Паралельно із судовими процесами щодо вартості проїзду активісти організації позиваються до міськради через вирубування дерев під час реконструкції площі ім. Шевченка. Позов був поданий в травні 2020 року. На останньому засіданні в окружному адмінсуді 2 липня суддя заявила про самовідвід. Тепер має бути призначений новий суддя.

Затяжні й резонансні. ТОП-5 судів за участі міськради Дніпра

Сесія міськради Дніпра під час карантину

Також у суді триває розгляд позову «Громадського контролю» до міськради щодо оскарження тарифів на паркування.

Окрім того, громадська організація судиться з мерією щодо законності 55-ї сесії, бо вважає, що засідання, яке через карантин провели в закритому режимі, було непрозорим. Справа наразі в окружному адмінсуді.

5. Нові назви «декомунізованих» проспектів

Проспект Богдана Хмельницького: два роки судів

У листопаді 2015 року в ході декомунізації в Дніпрі змінили назви 57 топонімів. Розпорядження підписала тодішня в.о. міського голови Галина Булавка після консультацій з Українським інститутом нацпам’яті. Окрема, вулиця вулиці Героїв Сталінграда отримала назву – проспект Богдана Хмельницького.

Затяжні й резонансні. ТОП-5 судів за участі міськради ДніпраФото: Суспільне. Дніпро

Пам'ятник Богданові Хмельницькому в однойменному парку на проспекті Богдана Хмельницького в Дніпрі

А втім, рішення, ухвалене виконувачкою обов’язків мера ще до того, як міськрада 7-го скликання почала повноцінну роботу, довелось відстоювати вже мерії на чолі з Борисом Філатовим.

Восени 2017-го Бабушкінський районний суд Дніпра задовольнив позов депутата від фракції «Опоблоку» в міськраді Олександра Сироти й визнав незаконним перейменування вулиці Героїв Сталінграда. Сирота подав до суду ще в березні 2016 року. На думку позивача, назва вулиці не підпадала під декомунізацію, бо «не пов’язана ні з комуністичним режимом, ні з іменем Сталіна», а дана «на честь жертв Сталінградської битви».

Рішення суду, ухвалене в жовтні 2017-го, було офіційно оприлюднене лише у жовтні наступного року. Відтак Дніпровська міськрада подала апеляцію тільки через рік.

Судовий процес загалом тривав 2 з половиною роки.

Зрештою у грудні 2018 року Третій апеляційний адміністративний суд задовольнив апеляцію мерії й визнав розпорядження про перейменування вулиці правомірним.

Читайте також: «У Дніпрі назвали вулицю іменем Аміни Окуєвої»

Проспект Сергія Нігояна: трирічна судова тяганина й повторне перейменування

Схожа ситуація виникла й з перейменуванням проспекту Калініна на проспект Сергія Нігояна, одного із загиблих під час Революції Гідності земляків. Міськрада ухвалила це рішення в січні 2015-го.

За два з половиною роки, у червні 2017-го, апеляційний адмінсуд скасував рішення. Позивачкою була жителька Дніпра Елеонора Кузнєцова, яка вважала, що проспекту доцільніше дати назву, пов’язану з історичною назвою району, – Чечелівський. За її словами, позов вона подала ще 2015 року.

У суді жінка змогла довести, що перейменування відбулось без попередніх громадських слухань.

У Дніпровській міськраді тоді визнали, що процедури справді не дотримались. Водночас мерія подала касаційну скаргу на рішення суду. Її мали розглядати в столичному Вищому адмінсуді України у грудні 2017-го, однак через ліквідацію суду засідання не відбулось.

Судова тяганина тривала майже три роки.

У лютому 2018 року у міськраді пішли іншим, «несудовим» шляхом: вдруге перейменували проспект Калініна на проспект Сергія Нігояна, перед тим провівши громадські обговорення.

Читайте також: «Міськрада Дніпра на фініші каденції: дві третини депутатів за час роботи змінили фракції»
Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди