Перейти до основного змісту
Меморіальні кладовища і Пантеон героїв. Як створити інфраструктуру пам’яті

Меморіальні кладовища і Пантеон героїв. Як створити інфраструктуру пам’яті

Голова УІНП Антон Дробович
. Голова УІНП Антон Дробович. Фото: УНІАН

Сектори військових поховань на цвинтарях, меморіальні кладовища та Пантеон героїв — таким є триступеневий процес створення інфраструктури пам’яті. Він почався щонайменше від початку війни РФ в Україні.

Про це в ефірі телемарафону “Єдині новини” розповів голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович.

За його словами, перший рівень — це сектори військових поховань на всіх цвинтарях, ряди з прапорами.

“Вони є в містах і навіть невеликих селах. Це окремий сектор, де поховані тільки військові. Характерною ознакою там є щогли з прапорами. Як правило, один прапор державний, другий — військового підрозділу”, — пояснив Дробович.

Другий рівень такої інфраструктури пам’яті — це меморіальне кладовище. За словами посадовця, йдеться про “великий український Арлінгтон”, тобто це великий цвинтар на сотні гектарів, які розташовані поряд з великим містом, не в центрі, бо в центрі він не поміститься.

“Це має бути дуже великий цвинтар на десятиліття, а, може, навіть на століття розрахований”, — сказав Дробович.

І третій рівень — це Пантеон героїв.

“Це високо символічне місце, невелике, в центрі столиці, яке буде показувати тяглість державотворчих традицій. Там можуть бути символічні поховання, можуть бути кілька поодиноких поховань людей рівня, наприклад, Богдана Хмельницького або князя Володимира”, — пояснив олова Українського інституту національної пам’яті.

Він додав, що така інфраструктура пам’яті важлива для того, щоб розуміти цінність всіх поколінь, які боролися за українську свободу і державу.

“Питання “щоб чіпляло” — це не до самого меморіального простору. Тобто церемонії, ритуали, які там будуть проводитися, теж можуть на це впливати. Але, в першу чергу, йдеться про освіту, сімейні традиції, виховання, загальний культурний рівень. Але саме по собі місце пам’яті просто повинно існувати”, — сказав Дробович.

За його словами, має йтися про відповідний простір, який, з одного боку, виглядатиме аскетично, а з іншого боку фундаментально, щоб на століття відчувалося, що ця країна цінує своїх воїнів.

“І, як правило, не в столицях”, — додав Дробович.

29 серпня — День пам’яті загиблих захисників України. Цей День пам’яті держава започаткувала в 2019 році. З цією датою пов’язаний вихід українських воїнів з оточення під Іловайськом у 2014 році. Тоді російське керівництво порушило домовленості: українських військових розстріляли, коли вони колонами проходили тим, що мало бути "зеленим коридором". Їхній шлях пролягав через соняшникові поля. Тому традиційним символом пам’ятного дня 29 серпня став соняшник.

Топ дня
Вибір редакції
На початок