Міні-"Град", який для захисників виготовили вінницькі волонтери, носитиме ім’я загиблого мінометника з Томашполя Вінницької області — Олександра Резніка. Це вже 34-та така установка, яку на одному з підприємств змайстрували за рік, розповів директор Тарас Присяжнюк.
“Це хлопець, до якого ми їздили на Схід, він, на жаль, загинув, і ми вирішили в пам’ять зробити таку установочку”, — каже Присяжнюк.
Побратими називали Олександра Резніка “Борода”, друзі — “Камаз”. Тому на табличці вибили “Саня Камаз”, розповів друг Олександр Казмерюк.
“Так, як він був завжди більшим за нас всіх, то дали йому таке поганяло “Камаз”, бо він не ходив, він вантажив усе, все згортав на своїй дорозі. Зараз хай вона вже праччцює за нього. Він колись мріяв про велику машину, казав, щоб вона відповіла його поганялу. Зробили спеціально для нього. Найбільшу вибрали”, — каже Олександр Казмерюк.
Такі міні-"Гради" на цьому підприємстві виготовляють рік, каже Присяжнюк. Ідея належить одному з українських військових. З ним і зробили першу таку установку. А далі почали виготовляти під індивідуальні побажання захисників.
“Вони робляться на різні шасі, тому постійно якісь зміни вносяться, якісь безпосередні побажання військовослужбовців, постійно щось вдосконалюється. Ця машина для того призначена, щоб вона була десь далі від самої лінії зіткнення. Вони під’їжджають на бойові позиції на нулі, відпрацювали — і знову в машину, щоб її надовше вистачило, відводять далі в тил”, — каже Тарас Присяжнюк.
Машини купують за гроші, які донатять небайдужі, розповідає чоловік. Їх ремонтують, роблять повну діагностику. Тут же зварюють раму під реактивну систему. Для мобільності бойового підрозділу її встановлюють на причіп пікапа. Працюють міні-"Гради", як і їхні оригінальні прототипи.
“Як і справжній град, так і цей міні-"Град" використовується для ураження ворожої сили на відстані до 20 кілометрів. Те, що військове, самі труби, приціли. А ми робимо те, що з металу: механічну частину, редуктори”, — розповів Присяжнюк.
Навчитися працювати з таким "міні-градом" хотів і Олександр Резнік, розповідає його командир Григорій Зінько.
“Саня покійний розказував, що він хотів би з такою установкою працювати. Казав, що вона має бути. Він її не отримав. Бо він розказував, що є у нього козаки, мали зробити цю установку. Він казав: “Гріша, ми попробуємо працювати нею”, — розповів Григорій Зінько. — Він працював з 120-го, міномет. Потім перейшов на 82-ий. Він був спершу помічником навідника. Потім навідником працював. Він вже працював по планшеті, міг вести бій сам. Ще йому залишалося попрацювати з дроном. Він все освоїв. Він дуже хотів воювати”.
Бійцю було 34. Загинув мінометник 27 липня 2023 в районі населеного пункту Роботине Запорізької області.
“Були на виїзді. Нас накрили. Робили евакуацію. Виїхали на дорогу. І в нас зверху — пряме попадання. Загинув Саня “Борода”. “Сьопа” так само з нашого розрахунку. І ще люди”, — каже Зінько.
Олександр Казмерюк — друг дитинства “Бороди”. Каже, Резнік працював і в газовому господарстві, і ремонтував спиртові заводи. 2014-го пішов добровольцем в АТО. Опісля працював на різних роботах. 2022-го, не вагаючись, пішов вдруге захищати Україну.
“Разом з ним з дитинства. Школа, садочок, технікум, інститут. Одна хата. Навіть одне ліжко було. Пройшли з ним багато. Дуже шкода, що таке завершення раннє”, — розповів Казмерюк.
У загиблого захисника залишилися дружина і 13-річна донька Ангеліна. Про загибель тата дівчинка дізналася через два дні, на свій день народження, 29 липня. На якому ж напрямку працюватиме іменний міні-"Град", присвячений її батькові, волонтери поки не знають.
