Найпопулярнішою схемою шахраїв на Донеччині є онлайн-продаж товарів та послуг, що не існують. Зокрема, на цю схему частіше потрапляють українські військові.
Про це на онлайн-брифінгу повідомив інспектор відділу поліції протидії кіберзлочинам в Донецькій області Ростислав Круглушин.
За його словами, шахраї в інтернеті використовують різні методи, щоб заволодіти грошима людей й особистою інформацією.
Найпоширеніші схеми онлайн-шахрайств в Україні:
- фішинг: шахраї намагаються отримати конфіденційну інформацію — паролі, номери кредитних карток, виманюючи її під виглядом офіційних повідомлень або за допомогою підроблених вебсайтів;
"В онлайн-шахраїв є такий інструмент як соціальна інженерія. Можуть використовувати інформацію із соцмереж для виманювання грошей або іншої інформації, давлячи на довіру та родинні зв'язки тощо", — розповів інспектор.
- спам та фішингові листи: відправлення масових неофіційних листів з метою обману користувачів або зловживання їхньою довірою.
"Це той випадок, коли у Telegram єДопомога, — людина переходить за посиланням, вводить свої банківські дані і гроші списуються з рахунку "під нуль", — навів приклад Круглушин.
- онлайн-шахрайство під виглядом продажу товарів та послуг: підроблені сайті або соціальні мережі, де надають неіснуючі послуги або нібито продають фейкові товари. Люди переказують гроші, але товари їм не надсилають. Ця схема є найпоширенішою у Донецькій області.
"Головними жертвами є наші захисники — військові. Шахраї публікують оголошення з продажу автівок, тактичного екіпірування та іншого", — уточнив поліцейський.
- інтернет-аукціони: відбуваються фальшиві ставки для підвищення ціни або продаж підроблених товарів;
- криптовалютні шахрайства: шахраї можуть пропонувати фальшиві інвестиційні можливості — підроблені криптовалюти або неіснуючі, шахрайські платформи обміну.
За словами Ростислава Круглушина, люди вірять людям, які пишуть у соцмережах та пропонують вигідніше продати "крипту".
Також часто приходять повідомлення від знайомих, де просять переказати гроші на карту, бо людина потрапила у біду. Поліцейський радить зателефонувати своїм друзям, від яких прийшло повідомлення та уточнити це дійсно так.
Як захиститися від шахраїв у соцмережах:
- зробити складний пароль;
- провести багатофакторну ідентифікацію;.
- перевіряти джерело запиту на момент шахрайства.
"Пароль має містити вісім символів, латинські літери, різні знаки, цифри", — розказав інспектор відділу поліції протидії кіберзлочинам в Донецькій області.
Він зазначив, що на сайті кіберполіції у пошуковику ("онлайн-базі шахраїв") можна перевірити сайти, номер банківської картки, телефон на момент шахрайства.
Що робити, коли ошукали шахраї:
- якщо гроші зняли з картки: зателефонувати у банк та заблокувати рахунки. Сходити у відділення банку та написати заяву, щоб надали інформацію, куди пішли зняті з рахунку кошти;
- задзвонити у 102 та розповісти історію, надати посилання або номер картки чи телефон шахраїв.
Приблизно через місяць після скоєння шахрайства банк надає поліції інформацію щодо руху коштів.
Хто стає жертвами шахраїв:
Зазвичай, це люди від 30 до 50 років, а також люди старші 60 років. Але є випадки, коли і 18-річні були ошукані, зазначив Ростислав Круглушин.
"Кожна людина може бути ошукана шахраями. Треба дивитися, куди ти переходиш, які конфіденційні дані вводиш, банківську інформацію", — сказав він.
В середньому на Донеччині поліцейські реєструють від 6 до 10 звернень щодо онлайн-шахрайств.
Зокрема, за шість місяців 2023 року поліцейські відкрили 387 кримінальних проваджень та розкрили кожен п’ятий злочин.
"Тільки за пів року шахраї завдали громадянам збитків на майже 19 мільйонів гривень. З початку року поліцейські повідомили про підозру у 69 кримінальних провадженнях за фактами шахрайств (ст. 190 ККУ). До суду спрямовано 52 кримінальних провадження", — повідомили у поліції Донеччини.
Що загрожує шахраям:
У разі доведення вини їх судитимуть за фактами шахрайства з використанням електронно-обчислювальної техніки — за статтею статті 190 Кримінального кодексу України. Порушникам загрожує від 3 до 9 років позбавлення волі.
"Бувають такі випадки, коли телефонують люди з місць позбавлення волі. Але від загальної кількості випадків шахрайств, це складає 10 %. Зазвичай такі люди тиснуть на довіру, на родинні зв'язки та доводять жертву, що вона піде та продасть свій мобільний пристрій та перекаже на картку гроші", — розповів Ростислав Круглушин.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram
