Петицію щодо присвоєння звання "Герой України" своєму синові подала Ніна Ткаченко. Її опублікували на офіційному сайті президента України. Для військового Дмитра Ткаченка жінка просить присвоїти звання посмертно.
Ким був воїн Дмитро Ткаченко
Дмитро Ткаченко мав звання старший лейтенант. Був командиром 9 роти 28-ї механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу Сухопутних військ України. Про це Суспільному розповіла мати загиблого воїна Ніна Ткаченко.
Дитинство Дмитра Ткаченка
Дмитро Ткаченко — родом із міста Красногорівка, що на Донеччині. У дитинстві хлопець любив грати у футбол, займався грою на скрипці та гітарі. Був дружелюбною та спокійною дитиною, розповідає мати воїна Ніна Ткаченко. 2014-го року у рідне місто воїна заїхали російські війська, родина Дмитра вирішила евакуйовуватися на Полтавщину.
"Я сіла, завантажила усе в автомобіль, і ми поїхали у Кременчук. Я не знала куди саме їхати, мені порекомендувала знайома туди їхати. Ми разом в Донецьку працювали, у неї там були родичі, вона теж в Кременчук переїхала і мені сказала, тут добре, приїжджай. Так ми переїхали в Кременчук, так тут і залишилися", — розповідає мати загиблого воїна Ніна Ткаченко.
Про виїзд родини воїна із рідного міста, що на Донеччині
Ніна Ткаченко розповідає, що на момент переїзду на Полтавщину Дмитрові було 15 років. У Красногорівці він закінчив 9 класів. Останні два роки вчився у кременчуцькій школі №16.
"Красногорівка — це Маріїнський район. У нас встановили пости "ДНР". Він усе це бачив, він був ще юнаком. Згодом він вирішив стати професійним військовим. Він цілеспрямовано здавав ЗНО, щоб поступити на військову службу. Він склав усі екзамени і поступив до Львова в академію сухопутних військ імені Петра Сагайдачного", — каже мати полеглого бійця.
Академію Дмитро Ткаченко закінчив 2020-го року, маючи звання лейтенанта.
"Він спеціально дізнався, яка саме бригада боронить наше рідне місто Красногорівку та Мар’янку. Тоді це була 28-ма бригада (механізована бригада Лицарів Зимового Походу – ред.). Вони там довго стояли. І він туди пішов служити. Йому вдалося потрапити додому. 9 місяців він боронив Донеччину на лінії зіткнення, яка була в нашому місті. Його вдалося деокупувати, і воно було не окуповане в той час", — говорить Ніна Ткаченко.
Як загинув Дмитро Ткаченко
Після АТО воїн повернувся в Одесу, де розташовувалася його бригада. Два місяці Дмитро Ткаченко служив там. Потім почалося повномасштабне вторгнення в Україну російських військ.
"Після першого наступу на Херсон йому вдалося вижити. Він був командиром взводу, вони потрапили в оточення, але він вижив і вийшов з нього в місто Коблево. За цей час йому вдалося одружитися. А потім його бригаду скерували далі. 29-го серпня 2022-го вони пішли знову в наступ на Херсон. Він керував своєю ротою. Інша рота попала під обстріл, вони пішли їм на допомогу і загинули. Дмитро помер внаслідок артилерійського обстрілу", — каже мати загиблого воїна Ніна Ткаченко.
Загинув воїн 28 серпня 2022 року поблизу населеного пункту Мирне Херсонської області. Поховали Дмитра Ткаченка на Алеї Героїв Свіштовського кладовища, що у Кременчуці.
"Ми з Дімою дуже були близькі. Востаннє ми бачились у Коблево. Ще 27-го серпня ми з ним зідзвонювались. Він і дружині писав, і мені. Вони були біля міста Баштанка (Донецька область – ред.). Вони йшли у бій. І все. Два дні ми нічого не знали, я його не турбувала, щоб не заважати. Вже 31 числа (31 серпня 2022 року – ред.) нам подзвонили, що забрали його з поля бою. Подзвонили батькові", — розповідає мати.
Нагороди воїна
При житті військовий був нагороджений:
- Відзнакою командувача оперативного командування "Південь",
- Почесним нагрудним знаком за досягнення у військовій службі,
- Відзнакою Командувача об’єднаних сил "Козацький хрест",
- Указом президента нагороджений Орденом "За мужність" 3 ступеня та 2 ступеня посмертно.
Як проголосувати за петицію
Петицію щодо присвоєння звання Героя України Дмитру Ткаченкові опублікували на сайті президента України 26 липня 2023 року. Наразі петиція зібрала майже 12 000 голосів, аби її розглянули, необхідно 25 000. До кінця голосування лишилося 72 дні. Щоб долучитися, на сайті президента необхідно:
- авторизуватися;
- підписати петицію за допомогою інтернет-банкінгу або через портал "Дія".
Віддати свій голос можна за цим посиланням.
У воїна залишились батьки та дружина.
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
