Президент Володимир Зеленський підписав закон про гральний бізнес попри юридичну колізію в документі. Експерти наголошують, що процедура формування Комісії з регулювання ринку азартних ігор суперечить Конституції, орган має надто широкі повноваження і може діяти на власний розсуд, а нові дозволи створюють поле для зловживань під час здійснення держнагляду.
"Гральний бізнес в Україні перетвориться на договірне самоуправство. Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей приймає занадто багато рішень. Не можна давати комісії з семи людей прописувати всі норми, контролювати абсолютно все і вирішувати на свій розсуд, кому видавати дозволи, а кому не видавати. Навіть, якщо ви вже отримали ліцензію, комісія з регулювання азартних ігор та лотерей зможе її у вас відібрати, створюючи умови, які заважатимуть вам працювати", - розповіла в ефірі Українського радіо голова громадської організації Підтримки легалізації грального бізнесу в Україні Олена Мочалова.
Читайте також: Рада легалізувала гральний бізнес. Як він працюватиме
За її словами, можливість отримання ліцензій нестиме за собою можливість відкриття чорних гральних закладів для того, щоб отримати прибуток від отримання ліцензії, адже в Україні вона найдорожча в Європі.
"Правоохоронні органи заплющуватимуть очі на збагачення комісії з регулювання азартних ігор. Що стосується ринку, то він стовідсотково не запрацює до Нового року, і ми матимемо в бюджеті мінус 4,5 млрд гривень", - наголосила вона.
Наразі у законі є дві взаємосуперечливі норми про визначення органа-регулятора: перший варіант правки говорить про те, що цю комісію повинен створювати Комітет ВР з питань фінансів та податків, а інша - що створенням комісії займатиметься Кабмін.
"Виникає питання, чи буде дві комісії, тобто в кожного своя, чи не буде взагалі жодної. Комісія з питань регулювання азартних ігор – це такий цікавий орган, який займається абсолютно всім, що стосується грального бізнесу. Вона видає ліцензії, вона їх і забирає. Вона пише норми на використання гральних закладів. Саме до комісії існує дуже багато запитань. Тому законопроєкт, в якому вигляді він сьогодні не приймався б, з однією правкою чи з обома, працюватиме дуже тяжко. Не думаю, що це загальна помилка, але й теорія змови тут також немає місця, тому що закон унеможливлюється, коли є дві суперечливі правки", - пояснила Мочалова.
На думку експертки проблема виникла тому, що "спікер дав неточну команду, а більшість депутатів просто не читали цей законопроєкт".
Що відомо
- 14 липня Верховна рада ухвалила у другому читанні законопроєкт про державне регулювання грального бізнесу, від якого у 2020 році планувалося отримати понад 4 мільярди надходжень до держбюджету.
- В Україні гральний бізнес офіційно був заборонений з 2009 року.
- У грудні 2019 року в Україні влаштували масштабну облаву на гральний бізнес. Силовики закривали казино по всій країні.
- Перед цим Верховна рада провалила голосування законопроєкту про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор. Закон відправили на доопрацювання до першого читання.
- Раніше голова Рахункової палати Валерій Пацкан заявив, що відповідно до вже підписаного президентом держбюджету–2020, уряд розраховує отримати 4 млрд грн від грального бізнесу.
- Заступниця голови комітету Верховної ради з питань економічного розвитку, членкиня фракції партії "Слуга народу" Роксолана Підласа заявила, що після легалізації грального бізнесу в Україні створять реєстр лудоманів.
