Комаха, яку виявили у шматку бурштину в урочищі Гальбин на Рівненщині, схожа на сучасних бджолу чи джмеля. Їй, імовірно, 20-30 мільйонів років. Про це Суспільному повідомив Данило Коваль, геолог групи компаній "Amber Galbin Group”, яка займається видобутком та переробкою бурштину. Також він розповів детальніше про знахідку та ідею музею бурштину з інклюзіями.
— Як виявили шматок бурштину з комахою?
— Під час промислової розробки ділянки. Шматки бурштину досліджують на наявність тріщин, сколів, потім сортують по фракціях, по якості. І коли просвічували й сортували, тоді й знайшли. На нашому підприємстві є можливість передивитися, відібрати і вивчити. Бо більшість надрокористувачів, які добувають бурштин, просто валом його продають. І будь-які комахи, гілочки — йде в неліквід і ніхто там толком їх не роздивляється.
— Ще це за комаха?
— Насправді, ще не визначили, що це. Схоже на якусь бджолу чи джмеля, це попередньо. Точніше зможу сказати за кілька днів, коли попрацюю з довідниками. Бо лише кілька днів тому я забрав цей шматок бурштину і зробив його відомим [сміється — ред.].
— Чим унікальна ця знахідка?
— У нас є ще інклюзії з мошками, комарами. Але вони не такі цікаві. Бо ця комаха справді велика, десь сантиметри два завдовжки, такі трапляються досить рідко. А цікаві вони перш за все тим, що це машини часу, свого роду, тобто все, що попало в той бурштин, збереглося протягом багатьох мільйонів років. Зрозуміло, що такі тварини вже навіть не існують. А, виявивши таку знахідку, можна відтворити еволюцію, які умови тоді були. І чим більше таких знахідок буде, тим більше будемо це розуміти.
— Коли і як та комаха могла втрапити в цей бурштин?
— Ми не можемо сказати, коли саме вона туди потрапила, тут проміжок — від 20 до 30 мільйонів років. Щодо того, як це сталося, в науковців є різні версії. І те, що раніше був клімат набагато тепліший, смола не була дуже густою, а як сироп. Вона текла і поглинала тих, хто сидів на стовбурі дерева чи на гілці, або хтось на неї приземлявся, вітром могло туди занести — й так вони там захоронювалися. Можливо, що й внаслідок якогось підтоплення вся комашня почала сідати на дерева й потрапляти в смолу, яка виділялася внаслідок цього.
— Після того, як ідентифікуєте комаху, що буде зі знахідкою?
— Піде в колекцію, яку ми формуємо. Хочемо зробити її доступною і вченим, науковцям, і всім, кому це, власне, цікаво. Музей плануємо створити вже в цьому році, а поки я збираю для нього матеріал.
Суспільне Рівне у Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook
