Усі ми звикли до традиційного футболу, баскетболу, тенісу чи легкої атлетики. Але існують не менш видовищні види спорту, засновники яких, напевно, знудилися від звичайного перекидання м’яча через сітку чи простого бігу й захотіли додати трішки креативу.
1. Шахобокс
Існує стереотип, що боксери не вирізняються винятковою кмітливістю і гострим розумом, адже часто отримують від опонентів "по мізках". Але творці цього курйозного виду спорту вирішили довести протилежне: міцні м’язи можуть поєднуватися з потужним інтелектом. Правила шахобоксу передбачають традиційні 11 раундів, де звичайні боксерські трихвилинки чергуються з раундами "швидких" шахів тривалістю 4 хвилини. Популярності шахобокс набув у Європі, особливо в Німеччині та Англії.
2. Кабадді
Ця командна гра може здатися дещо дитячою, бо нагадує "дожени мене". Але в Азії, де вона зародилася, точно так не вважають. У 1990 році кабадді включили до Азійських ігор, а з 2004-го з цього виду спорту провели 4 чемпіонати світу. Щоправда, перемагала в них сама лише Індія.
Принцип гри в тому, що одна з команд обирає "загарбника", який перебігає на половину поля суперника і з безперервним (поки вистачить дихання) вереском "Кабадді! Кабадді!" намагається торкнутися когось із опонентів, а потім повернутися на свою половину. Якщо йому це не вдається, атакувати вже мають право суперники. Як це виглядає — дивіться самі.
3. Боротьба великими пальцями ніг
Чи можете ви похизуватися міцними пальцями ніг? В Англії можуть. У невеличкому селі на півночі Британії щорічно проводять чемпіонат з реслінгу пальцями ніг, який навіть здобув статус міжнародного. Хоча, знову ж таки, найсильніші тут — самі засновники. Великі пальці британця Алана Неша наразі мають вже 16 чемпіонських титулів.
4. Спортивне перенесення дружин
Від наступних спортсменів так само вимагається сила та витривалість. Адже занадто тендітні жінки на роль вантажу не підійдуть: за правилами їхня вага має становити не менше ніж 49 кг. Але воно того варте — призом для переможця є пивний еквівалент ваги дружини.
Зародилися ці чудернацькі змагання у Фінляндії, але набули популярності в різних країнах. На цьому відео — чемпіонат у США.
5. Спортивна гонитва за сиром
Логіку цього виду спорту важко зрозуміти. Він створений для диваків, які настільки люблять сир, що готові долати непрості дистанції, аби поласувати ним. Змагання щорічно проводять в Англії, але вони полюбилися й іншим країнам.
Згідно з правилами, учасникам необхідно за сигналом скотити голівку сиру з пагорба, а потім спробувати його наздогнати. Замість кубків чи медалей чемпіон отримує… правильно, сир.
6. Страусині перегони
Ці нетрадиційні змагання вже понад 30 років щорічно проводять у США. Приборкати гігантського птаха значно важче, ніж коня, і при цьому дуже травмонебезпечно. Тому такий спорт — не для слабкодухих і за правом належить до екстремальних. Найспритніші "гонщики" можуть розвивати швидкість до 70 км/год. В Україні страусині перегони проводили в 2010 році, у селі під Києвом.
7. Перегони на лопатах
Наступні спортсмени, можливо, мріяли б вирушити на зимові Олімпійські ігри, тільки от придбати боб чи скелетон не кожному по кишені. Тому можна заощадити й тренувати швидкість спуску… на лопаті. Дешево та сердито.
Чемпіонати з лопатних перегонів ще з 70-х років проводять у США. Найшвидші керманичі досягають 60 км/год.
8. Марафон "Людина проти коня"
Ці змагання почали проводити ще у 1980 році в Уельсі. Їхній засновник Гордон Грін почув розмову відвідувачів власного пабу, яким було цікаво, чи здатна людина обігнати коня й наскільки великим є людський потенціал. Самому Гріну ця думка теж не дала спокою.
Відтоді змагання проводять щорічно, і не лише в Уельсі, а й у Новій Зеландії. Лише двічі в історії двоногим бігунам вдавалося подолати 35 км марафону швидше за своїх опонентів.
9. Середньовічні бої
Цей доволі молодий вид спорту може послугувати машиною часу для любителів історії й епохи Київської Русі. Тут усе серйозно: ристалище, сталеві обладунки, зброя, щити і заряд адреналіну. З 2008 року змагання почали проводити в нашій країні й відтоді українці регулярно здобувають перемоги на міжнародних турнірах. У 2019-му Київщина прийняла чемпіонат світу.
10. Джоглінг
Вас із дитинства вабить магія виступів артистів цирку, але водночас марите медалями чемпіонатів світу? Маєте спритні ноги та вправні руки? Тоді наступний вид спорту вас точно зацікавить.
Джоглінг — це симбіоз бігу та жонглювання. Чемпіонати світу проводяться з 1980 року у 8 дисциплінах, які різняться за дистанціями (100, 400, 800 та 1600 метрів) та кількістю м’ячів (3, 5 та 7). Також проводиться командна естафета (4×100).
11. Бульбашковий футбол
У традиційному футболі часто не обходиться без травм, які можуть надовго вибити гравця з основного складу. Але творці цього виду спорту знайшли рішення проблеми: болючих зіткнень можна уникнути, якщо виходити на поле у велетенських бульбашках. Не біда, що матимете кумедний і трішки незграбний вигляд, зате можна добряче штурхнути аж надто швидкого суперника й уникнути покарання та травм.
Бульбашковий футбол був створений у Норвегії (2011), а згодом поширився далі — Британією, Новою Зеландією та США.
12. Футбол двома м’ячами
Цей різновид футболу ще називають українським, адже винайшли його в Києві 2007 року. За правилами обидва голкіпери одночасно вводять м’ячі у гру. Цікаво, що обидві команди можуть забити одночасно. Уява одразу малює драматичний фінал Ліги чемпіонів, де за дві секунди улюблений клуб може вийти вперед і одразу втратити перемогу. Але, як зазначають арбітри, судити такі матчі навіть легше. Адже гравцям просто ніколи сперечатися — можна просто не встежити за другим м’ячем.
13. Волейбол ногами, або сепак-такро
Цей вид спорту сягає корінням ще XV століття й найбільш популярний в Азії. Правила майже тотожні до волейбольних, за винятком одного: торкатися м’яча руками тут заборонено — лише ноги, корпус і голова. Тому для гравців, які тривалий час займалися традиційним волейболом, сепак-такро навряд чи підійде. Надто вже велика сила звички.
14. Дрифтинг на радіокерованих моделях
Тим, хто з дитинства зберіг захоплення іграшковими машинками, варто звернути увагу на цей дивовижний вид спорту. Хоча назвати радіокеровані моделі, які коштують по 500 $, іграшковими — важко. Гонки на радіокерованих моделях влаштовують у всьому світі, а найкращими пілотами вважаються японці. У нашій країні такий дрифтинг теж доволі поширений. Декілька разів на рік ентузіасти організовують чемпіонати країни (Ukrainian Drift RC), де збираються пілоти різного віку. До слова, Україна — одна з небагатьох країн, де дрифтинг на радіокерованих моделях визнаний на державному рівні: існує Федерація автомодельного спорту, а найуспішніші гонщики можуть отримати звання майстра спорту.
15. Екстремальне прасування
Що може бути цікавого у звичайному прасуванні гори зім’ятих сорочок? У звичайному — нічого. Своє бачення цієї рутинної справи показав світу англієць Філ Шоу, який у 1997-му першим пішов прасувати у гори. Згодом "айронінг" став популярним не лише в Англії. Причому що дивніше місце обере прасувальник — то краще. Часто спотсмени прасують у горах, скелях, під водою й навіть у повітрі. Перший чемпіонат світу відбувся ще у 2002 році в Німеччині. Хочеться завершити фразою з відомого мему: якщо ваші змагання не схожі на щось подібне, навіть не кличте.
