У Березнівському музеї на Рівненщині модернізують виставковий простір з акцентом на ретрофото. Це понад 500 світлин з колекції місцевого аматора Митрофана Янцевича. За ними можна відстежити, якими були вулиці, будівлі й жителі Березного сто років тому, розповіла Суспільному директорка краєзнавчого музею Наталія Трохлюк.
У рамках проєкту хочуть відтворити життя у містечку міжвоєнного періоду і для цього також просять ділитися старими фотографіями з родинних архівів.
У Березнівському краєзнавчому музеї розпочали роботу над проєктом "Модернізація виставково-експозиційного простору", який переміг у конкурсі Українського культурного фонду й отримав фінансування.
"Ми модернізуємо виставкову залу в музеї з використанням цифрових технологій, закупимо манекени, великий екран, освітлення, зробимо онлайн-платформу фотоархіву. Ставку робимо на колекцію фотографій Митрофана Янцевича. Її збирали роками — от скільки років музею, стільки й збирали. Велику цінність мають саме його фото міжвоєнного періоду", — зазначила Наталія Трохлюк.
З її слів, Митрофан Янцевич — фотоаматор, родом із села Моквин біля Березного.
"Він був дяком у церкві, перший його фотопавільйон був при храмі, навчався тут, вчителював, музичні інструменти робив, скрипки і перше німе кіно він тут знімав, і критий театр у Березному був саме його, шматок землі для цього купив", — додала директорка Березнівського краєзнавчого музею.
Більше про Митрофана Янцевича та його родину розповіла етнографиня з Рівного Алла Українець у дописі на Facebook.
У рамках реалізації проєкту оцифрують понад 500 світлин з фондів Березнівського краєзнавчого музею. Також зроблять виставку "Митрофан Янцевич. Ретроспекція" та видання "Березне на Волині. Фотоаматор Янцевич", щоб показати містечковий колорит міжвоєнного періоду.
"Ми його пропагуємо як регіонального поціновувача старовини, фотомайстра. Завдяки роботам фотоаматора Митрофана Янцевича ми маємо можливість відслідкувати історію Березнівської громади столітньої давнини. Його найперші фото — найцікавіші, це 1908-1913 роки і до кінця 30-х, є, де жителі Березного в національному вбранні, є побутові. Також ми створюємо онлайн-архів і виставляємо фотографії музею, і з родинних колекцій теж. Частину грошей на це дає влада місцева, бо в умовах УКФ було співфінансування", — пояснила Наталія Трохлюк.
Щоб відтворити життя Березного міжвоєнного періоду, на Facebook-сторінці музею також попросили жителів громади ділитися старими фотографіями зі своїх родинних архівів.
За даними Наталії Трохлюк, у 2023 році в Березному за гроші УКФ реалізують два проєкти. Один — у музеї, а другий передбачає створення студії звукозапису у Будинку культури.
Суспільне Рівне у Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook
