На Рівненщині є 15 населених пунктів, назви яких не відповідають лексичним нормам української мови або стосуються російської імперської політики, йдеться у висновку Національної комісії зі стандартів української мови. Село Зоря у Рівненському районі увійшло до цього переліку. В ОВА повідомили Суспільному, що виконання рекомендацій щодо перейменування не є необов'язковим.
Що кажуть про Зорю місцеві і краєзнавець
Жителька Зорі Ганна незадоволена тим, що комісія рекомендує змінити назву села, у якому вона прожила понад 50 років.
"Якби було Зоря Комунізму — так. А просто село Зоря. Зірка на небі. Ой, подуріли вже геть, я не знаю. Звичайно, я проти перейменування. Це потім морока, розумієте, всі документи переоформлювати. Ми й так з тієї пенсії ледве-ледве виживаємо. Хіба я не права? Якби дійсно щось таке російське чи що-небудь", — каже жінка.
Зі слів краєзнавця Миколи Бендюка, таку назву для села дав тодішній засновник колгоспу — Володимир Плютинський.
"На зустрічі з Плютинським, ще за його життя, він зачепив тему Зорі, чому Зоря. Він казав, що це у нас Зоря комунізму. «Колгосп, який ми створюємо, радгосп — це ми хочемо показати, що при комунізмі всім буде добре жити». І Зоря — це тільки половина назви. Але Зоря комунізму — воно не ввійшло у назву. Тобто як і тоді, ми бачимо, первісно, все ж таки була Зоря з підтекстом, шлейфом ось цим радянським".
Житель Зорі Роман Левик каже, що назва у нього більше асоціюється саме зі зорями, а не з СРСР чи комунізмом.
"Це підніме таку суспільну неприязнь, ще більше поділить населення місцевості. Я думаю, це питання потрібно вирішувати після війни. Зміна назви не є актуальною — це раз. І, напевно, особисті бажання, щоб назва не змінювалася, бо я тут народився і назва з самого дитинства, бажаю, щоб вона і надалі залишалася такою", — каже житель села.
Микола Бендюк розповів, що Плютинський зробив багато для села, однак, до нього є питання:
"Це радянський діяч, який знищував незалежність, воюючи з українською повстанською армією. Тому його з площі забрати, перенести у музей села. Всіх привозили до Плютинського, показували, наскільки гарно можна зробити колгоспи. Але якщо згадати, як ті колгоспи створювалися, коли у всього населення забиралася земля, худоба, реманент до колгоспів, люди вмирали", — зауважив краєзнавець.
Зі слів Миколи Бендюка, у 17-му столітті ця місцевість мала назву Сморжівські хутори.
"Я взагалі за повернення старих назв. Сморжівські хутори, які були на тому місці, де зараз це село — це давня назва. Там багато пов'язано з грибами, ця назва походить від одного з виду грибів. Але все живе, все змінюється і тому я був би й не проти Сморжівських хуторів. Але Зоря для мене звучить краще. Головне — забрати ось той комуністичний шлейф з вулиці й назви", — розказав історик.
Місцеві жителі, з якими поспілкувалось Суспільне у Зорі, зазначали, що розвитком населеного пункту завдячують саме Володимиру Плютинському.
Що кажуть мовознавиця та ОВА
Доцентка кафедри журналістики та українознавства НУВГП Світлана Шийка зазначає, що слово зоря відповідає нормам української мови.
"Це синонім до слова "зірка", як зазначається в академічному словнику української мови. "Зоря відома нам ще з часів давньоукраїнської мови. Воно трапляється у творах художньої літератури. Зокрема, у словнику української мови імені Бориса Грінченка.Тому жодних застережень щодо вживання цього слова немає", — розповіла мовознавиця.
Як повідомили Суспільному в пресслужбі Рівненської обласної військової адміністрації, рекомендації комісії не обов'язкові до виконання й рішення щодо перейменування села має приймати кожна громада самостійно.
Суспільне намагалося поспілкуватися з сільським головою Зорі Михайлом Олійником, але на місці його не знайшли. На телефоні дзвінки він не відповів.
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook
