"Чого ти не в Бахмуті?". Історія військовослужбовця з Сумщини, який роздає повістки

"Чого ти не в Бахмуті?". Історія військовослужбовця з Сумщини, який роздає повістки

Військовий Богдан “Гендальф”
. Військовий Богдан “Гендальф”. Фото: Суспільне Суми

Військовослужбовець Богдан з позивним “Гендальф” командував взводом. Після поранення на бойовому завданні його перевели в центр комплектування. Нині одне із завдань чоловіка — роздавати повістки.

Раніше командував взводом, а нині служить в Центрі комплектування. У військовослужбовця Богдана позивний "Гендальф". На питання: чому саме "Гендальф" відповідає: отримав позивний, коли разом з іншими бійцями йшов копати бліндаж під дощем.

"В мене широкопола панамка була, велика панамка, довгий плащ ВЗК і з лопатою. Так іду, іду... як Гендальф. І хтось мені: "О, ти як Гендальф Сірий! "І так "Гендальф" причепилось”, - розповів військовий.

Одне із нинішніх завдань військовослужбовця — виписувати повістки. Розповідає: через це, час від часу, відчуває негатив з боку людей. “Таке відношення до військових у формі — це типу: “що ти тут робиш? Чого ти не в Бахмуті?” Такі фрази, якщо ти чуєш, якось дуже боляче таке чути. Ти ж не будеш зараз діставати документи і показувати, що ти там був, щось робив. Людині, яка дозволяє собі говорити людині у формі, йому вже нічого не доведеш”, - розповів Богдан.

Реагувати на такі закиди, каже військовий, намагається спокійно: “До закону прив’язуватись: що ви маєте право і обов’язки. Не тільки право Конституції — свободу слова, свободу пересування і тому подібне. Ви маєте право і обов’язок захищати свою країну. І це основний обов’язок, коли в Україні воєнний стан. Доносимо цю думку, цей меседж до людей. Більшість реагують нормально”.

Служити Богдан пішов 24 лютого минулого року, дізнавшись, що почалась повномасштабна війна. Під час навчання в університеті, за кілька років до того, чоловік отримав офіцерське звання.

“Відразу прийняв рішення, що збираю рюкзак і йду в найближчий військомат. Там вже мене оформили. Тут же дали, бо я офіцер запасу, строкову службу не проходив, дали в підпорядкування 14 людей в цивільному і ми відразу почали виконувати ті задачі, які нам поставили. Це була Київська область, якраз тоді підходили (військові РФ) до Києва, Бучанський район і ми там то блок-пости, то зачистка сільської місцевості й інше таке”, - пригадав військовий.

"Чого ти не в Бахмуті?". Історія військовослужбовця з Сумщини, який роздає повістки
Військовий Богдан “Гендальф”. Фото: Суспільне Суми

Згодом, Богдан перевівся до іншого батальйону і служив біля Харкова. Там наприкінці минулого літа отримав поранення. “Це була міна, піймав два осколки, всі були на виліт і, по суті, дуже пощастило мені. Насправді дуже пощастило, що рука збереглася і що я був у бронежилеті. Бронежилет: американські плити гарної якості. Я тримав зброю і ліва рука, виходить, на виліт пройшли осколки там, де бронежилет був. І тому всередину, в корпус не пройшли осколки, а руку на виліт, по суті”, - розказав чоловік.

Далі була реабілітація у кілька місяців і повернення на службу: “Госпіталі, кілька госпіталів. Поранення було хоч візуально не складне, але роздроблена кістка і довго зросталося, деякі функції не повернулися руки і вже взимку я повернувся назад у підрозділ, виконували завдання в Харківській області, вже після звільнення частини Харківської області і крайньою була Донецька область”.

"Чого ти не в Бахмуті?". Історія військовослужбовця з Сумщини, який роздає повістки
Суспільне Суми

Повернувшись на службу, Богдан вже не міг виконувати деякі військові завдання."Я далі вже виконував функції не польової роботи, після поранення. І коли вже стався такий наказ, що поранених офіцерів і солдат переводять на посади у тилові структури: у військомати, навчальні заклади, то я скористався цією можливістю, щоб повернутись і працювати ефективніше. Те, в чому я можу допомогти”, - розказав чоловік.

Спочатку, каже, в тилу відчував себе незвично, але згодом звик.“Знаючи, що треба війську саме зараз на передку, знаючи, що хлопцям потрібна заміна — це мотивує більше працювати, ефективніше допомагати мобілізації нових людей саме заради тих хлопців, які там і які не можуть сходити у відпустку до своїх батьків, до своєї сім’ї побачити більш ніж на 10 днів”, - вважає Богдан.

Наостанок військовослужбовець каже: у нас немає іншого варіанту, аніж перемога: "Ми маємо встояти. Бо якщо ми не встоїмо — це все.. У нас дуже маленький вибір. Наші вороги планують нас знищити, тому в нас і вибору немає. Ми маємо вижити, ми маємо перемогти. А для цього ми маємо вигнати звідси ворога. Це все…”.

Читайте Суспільне у Telegram

Долучайтесь до нашої спільноти у Viber

Підписуйтеся на наш Instagram

На початок