У Чернігові перейменували ще 11 вулиць та два провулки. Таке рішення 1 червня ухвалили на сесії Чернігівської міської ради. Загалом, зі слів начальника управління культури та туризму Чернігівської міської ради Олександра Шевчука, у Чернігові вже перейменували 54 вулиці та 23 провулки.
Розповімо детальніше про перейменування.
Вулицю Віхніна — на провулок Троїцький
Вулицю Глинки — на вулицю Гулака-Артемовського
Семен Гулак-Артемовський — український композитор, співак, драматург, автор однієї з перших опер на україномовне лібрето — "Запорожець за Дунаєм".
Автор багатьох знаних українських пісень, зокрема "Стоїть явір над водою" (присвячена Тарасу Шевченку, з яким автор дружив з 1838 року), "Спать мені не хочеться», «Ой, на горі та й женці жнуть» — рапсодія зі збірки з семи пісень під загальною назвою "Українська свадьба".
15 лютого 2013 року Національний банк України випустив срібну ювілейну монету, присвячену 200-річчю від дня народження Семена Гулака-Артемовського.
Вулицю Десняка — на вулицю Василя Симоненка
Український поет і журналіст, діяч українського руху опору, шістдесятник. Василь Симоненко написав кілька поезій та новел, провідною темою яких є любов до рідної землі, відповідальність за ïï долю.
Автор численних статей, театральних і літературних рецензій, трьох казок для дітей та дорослих: "Цар Плаксій i Лоскотон", "Подорож у країну Навпаки", "Казка про Дурила". Збірка "Земне тяжіння" (1964) та книга "Лебеді материнства" (1981) були видані посмертно.
Василь Симоненко є лауреатом Державної премії імені Тараса Шевченка (1995, посмертно).
Вулицю Жуковського — на вулицю Ялівщина
На честь історичної місцевості Ялівщина. Назва походить від прізвища Василя Федоровича Яловицького. Це представник українського шляхетського роду, сотника Глухівської сотні. Жив на рубежі XVII-XVIII століть, за життя володів землею, де нині розташована РЛП "Ялівщина".
В 90-х роках XIX століття тут був створений ботанічний сад площею 170 га.
До 1956 року на Лівобережному Поліссі цей сад був єдиним науково-дослідним закладом такого спрямування. У 1972 році "Ялівщина" стала пам’яткою садово-паркового мистецтва, у 2014 році на її базі створений регіональний ландшафтний парк "Ялівщина". Його площа 168,7 га.
Вулицю Земнухова — на вулицю Володимира Ємця
Видатний український живописець-портретист, народний художник України, почесний громадянин Чернігова.
Родом із села Довжик, що під Черніговом. 1971 року створив чернігівське відділення Спілки художників України, був першим його головою. Працював директором обласного художнього музею.
Найбільш відомі твори художника: "Мій син", "Довженкове подвір’я”, "Десна. Молодий місяць", "Маленький мрійник", "Вечір в Боромиках", "Швеція. З глибини віків", "Вірші. Пам’яті П.Г.Тичини”. Портрети Леоніда Отрюха, Владислава Бойка, Станіслава Реп’яха, Володимира Коваленка та інших стали класикою українського сучасного малярства. Помер і похований у Чернігові.
Вулицю Некрасова — на вулицю Євгена Калити
Представник Чернігівської математичної школи. З 1955 року старший викладач кафедри математики, а згодом — декан педагогічного факультету Чернігівського педагогічного інституту, далі декан Чернігівського загальнотехнічного факультету Київського політехнічного університету (1960 – 1965 роки), перший директор Чернігівського філіалу Київського політехнічного інституту (1965 – 1982 роки).
Євген Калита приділяв значну увагу підбору і підготовці висококваліфікованих професорсько-викладацьких кадрів єдиного технічного вишу в області. Завдяки Калиті були засновані технічні наукові школи.
Провулок Некрасова — на вулицю Івана Ремболовича
Іван Ремболович народився 28 січня 1897 року в Городні. Походив з родини священників. Був борцем за незалежність України у XX столітті. Підполковник армії УНР, полковник Української повстанської армії, учасник Першої світової війни.
Вулицю Станiславського — на вулицю Карпенка-Карого
Справжнє ім'я — Іван Карпович Тобілевич. Видатний український письменник, театральний діяч, один із засновників українського театру.
П’єси Карпенка-Карого “Наймичка", "Безталанна", "Мартин Боруля", "Сава Чалий" та інші стали основою українського театру. Комедія "Сто тисяч" та "Хазяїн" і досі є в театральному репертуарі багатьох колективів.
На його честь названо Київський інститут театру і кіно.
Вулицю Ушакова — на вулицю Антонія Печерського
Антоній Печерський — відомий церковний діяч давньоруської доби, один з основоположників руського чернецтва, засновник Києво-Печерського монастиря та Антонієвих печер у Чернігові.
Помер преподобний Антоній у 1073 році. Покоїться у Ближніх печерах.
Провулок Ушакова — на вулицю Дем’яна Ігнатовича
Дем’ян Ігнатович (1621-1701) – чернігівський полковник, гетьман. Родом з Коропа. Більш відомий як Многогрішний, хоча сам підписувався виключно як Дем’ян Ігнатович. Брав участь повстанні Хмельниччини, в антимосковському повстанні, підтримав Петра Дорошенка, який призначив його наказним Сіверським гетьманом.
Вулицю Черняховського — на вулицю Пилипа Орлика
Народився Пилип Орлик 20 жовтня 1672 року в селі Косута (Білорусь), гетьман України у вигнанні, автор "Пактів і Конституції прав і вольностей Запорізького війська".
Він був гетьманом 32 роки, більше, ніж будь-хто інший. Опинившись в еміграції після Полтавської баталії, до останнього боровся за повернення в Україну. Однак йому це не вдалося.
Вулицю Шевцової — на вулицю Івана Золотаренка
Військовий та державний діяч гетьманської України, полковник Корсунський (1652) та Ніжинський (1652—1655), наказний гетьман Сіверський (1652—1655).
17 жовтня 1655 року Іван Золотаренко був застрелений під час облоги Старого Бихова. Похований у Корсуні, могила не збереглася. Його коштом у Корсуні побудували церкву Різдва Христового.
У Корсунь-Шевченківському одна з вулиць названа іменем Івана Золотаренка.
23 листопада 2018 року на його честь в Ніжині на Стіні Героїв було встановлено меморіальну дошку.
Вулицю Григорія Щербини — на вулицю Ярославни
Руська княгиня з роду Ростиславичів династії Рюриковичів, донька галицького князя Ярослава Осмомисла та суздальської княгині Ольги Юріївни, дружина сіверського князя Ігоря Святославича та героїня "Слова о полку Ігоревім".
Ярославна вважається символом вірної дружини, яка може завдяки своїй любові зберегти чоловіка на полі битви.
Також під час сесії планували перейменувати вулиці Маресьєва та Мендєлєєва, але щодо нових назв виникли питання, тому їх винесли на дообговорення.
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.
