У березні 2022 року деяких загиблих чернігівців ховали на кладовищі в мікрорайоні Забарівка – і військових, і цивільних. Після закінчення бойових дій родичі похованих облаштували там територію: висадили квіти, поставили столи й лавки. У травні цього року люди побачили, що вздовж кладовища виритий рів, а лави й столи знесені. Хто це зробив, кому належить територія кладовища та чи законні дії родичів загиблих – обговорювали в ефірі Українського радіо "Чернігівської хвилі".
Чому почали ховати людей на кладовищі в мікрорайоні Забарівка?
У березні 2022 року родичі загиблих під обстрілами самотужки шукали місце для їх поховання й були змушені ховати своїх рідних на цьому цвинтарі. Про це розповідає, Наталія Саєнко , жінці довелося ховати свого сина під час бойових дій.
"Тоді окупаційні війська зруйнували та замінували кладовище Яцево, тому поховання там було неможливо. В морзі нам запропонували поховання в Ялівщині з перепохованням, тобто це була як братська могила. Або Забарівка – наш військкомат теж сказав, що можна поховати на кладовищі Забарівка, це буде один раз, і більше дитину не потрібно буде перепоховувати. Тому було прийнято рішення саме про поховання на кладовищі".
По закінченні бойових дій родичі похованих там об’єдналися та облаштували кладовище: прибрали сміття, висадили квіти, поставили столики й лавки.
Причина конфлікту
"І приїхавши 16 травня на кладовище, ми побачили здоровезний виритий рів. Столи та лавочки засипані землею, бульдозером перерито все, знищені квіти, які всі мами висаджували, всі рідні піклувалися про те, щоб навколо їхніх діток було красиво. Зараз така от ситуація, ми навіть не можемо нічого зробити", — говорить Наталія Саєнко.
Коментар від КП "Чернігівводоканал"
Як повідомив у коментарі Суспільному начальник служби водопровідних мереж комунального підприємства "Чернігівводоканал" Ігор Грищенко, кладовище розташоване поруч з водозабором. Це найбільший водозабір міста, і третина жителів Чернігова споживає воду звідти.
Кому належить ця земля, каже Грищенко, шукали кілька років.
"У 2016 році КП «Чернігіводоканал» шукав власника цієї території. Ми не могли його знайти, бо на балансі у КП, яке займається кладовищами міста Чернігова, саме це не перебувало. Кладовище було закрите, і воно обраховувалось начебто за Новобіловською сільською радою. Але сільська рада розводила руками, каже, у нас нема коштів на утримання цього кладовища, воно закрите, там хоронять людей з міста. Такий пінг-понг шов дуже багато років. У 2016 році було розставлено таблички, визначено охоронну зону, домовилися з тим, хто приглядає за цим кладовищем, хто збирає кошти. Там є людина така, дійсно є. Домовилися, що більш захоронень за цю лінією не буде. Все було домовлено в 2020 чи 2021 році".
За словами Грищенка, питання знову постало, бо кладовище продовжувало розростатися. "Чернігівводоканал" звернувся до прокуратури та ОДА. Врешті, відповідальним за кладовище визначили ДП "Чернігівський лісгосп".
"Вони зайнялися цією територією, вони визначили межу, за яку не буде заходити кладовище. Все було попереджено. В цьому році, в квітні, коли були пам'ятні дні, чернігівське лісництво знову звернулося до водоканалу, каже, що проблема є. Були поховання, але вони не перейшли ту межу, по якій рів було прокопано. Але вже за ровом підготували місця для подальших поховань".
Лісгосп звернулося до КП "Чернігівводоканал" з офіційним листом, де просили відновити рів – на той час він був засипаний сміттям.
"Цей рів не прокопувався, він відновлювався. П’ять лавочок і п’ять столиків було демонтовано. І вони були акуратно демонтовані і переставлені, щоб власники цих малих архітектурних форм поставили їх за межами водоохоронної зони, за межами цього рову. Тобто, водоканал завжди поважає пам'ять, поважає людей, які загинули, які померли. Але треба ж розуміти і те питання, що це питання життєзабезпечення міста Чернігова".
Людей попереджали про знесення?
За словами Грищенка, людей інформували про заплановані роботи.
"Ми надавали екскаватор. Ми переконалися в тому, що вони попередили всіх у квітні місяці. Були розклеєні об'яви, тобто водоканал зробив все, що від нього залежить. З іншого боку, як можна попередити людей, які встановили ці лавочки? І лавочки неіменні, захоронень на тому боці немає. Просто стоять лавочки, стоять столики. Кого попереджувати?"
"Ні, це брехня. Це абсолютно брехня. Попередження не було. Був наклеєний лише папір, на якому було написано про те, що малі архітектурні споруди, лавочки та захоронення є незаконними. Точка. Стаття Закону України написана. Ні хто автор, ні до кого звернутися, ні кому пояснити, там не написано. Там не написано, що вони будуть знесені", — говорить Наталія Саєнко.
Що планують робити родичі похованих на кладовищі на Забарівці?
Родичі похованих збираються розв’язувати питання в суді. Директор Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Володимир Бобруйко говорить, що допомагатиме їм з цим.
"Це мами загиблих воїнів, які захищали Чернігів під час облоги. Так, вони мають статус ветерана війни, вони мають право на безоплатну вторинну праву допомогу, тому, звичайно, я буду радити їм звертатися до нас. Центр безоплатної правової допомоги. Ми будемо допомагати писати позовні заяви. В першу чергу тут треба чітко з'ясувати, хто вирив цей рів".
Також Бобруйко говорить, що родичі похованих мають право на відшкодування моральної шкоди.
"І третє, тут вже підготовлені проекти, як мені показали, заяв про кримінальне правопорушення, відповідно до 2 статті 297 Кримінального кодексу України. Я вважаю, що їх також необхідно подавати до відповідних правоохоронних органів, тому що це, звичайно, осквернення, руйнування відповідних могил, могил тих воїнів, які захищали наше місто".
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.
