Понад три сотні виробів із лози, без професійного обладнання виготовляє родина Ігушевих із села Гущинці, що на Вінниччини. Лозоплетінням займаються протягом 30-ти років, навчилися самотужки, коли у 90-ті втратили роботу і це ремесло для родини стало єдиним прибутком, — розповів Суспільному Володимир Ігушев.
Нині у їхньому із дружиною творчому доробку є різні види меблів та кошиків з верболозу.
За словами Володимира Ігушева, деревину разом із дружиною заготовляють до того, як та пустить сік — восени та взимку. Ріжуть її на місцевому ставку за півгодини ходьби від дому.

Лозоплетіння у родини, як додатковий заробіток, — каже Наталя Ігушева. Пенсії, на все не вистачає.

Взимку плетуть кошики, хлібниці, меблі — навесні та влітку продають їх на ярмарках — розповідає. Втім, цьогоріч через карантин фестивалів народних ремесел в області не проводили — тож усі вироби стоять у будинку.
"На одну корзину йде від 100 до 200 прутиків, тобто якщо тисячу прутиків наріжеш, то це вийде 5-7 корзинок. Ми завжди кажемо що, от все цього року ми вже багато лози набрали нам вистачить, вже в лютому не підемо, а потім знову мало", - розповідає Володимир Ігушев.

Щоб сплести крісло — потрібно не відволікаючись, три тижні працювати, — каже Наталя Ігушева. Коштує воно п'ять тисяч гривень. Корзинки та хлібниці стартують від 100 гривень.

Наталя Ігушева додає, хоч їм уже за 70, цю справу кидати не будуть. Лозоплетіння відволікає від постіної буденності.
Читайте також
- На Вінниччині пенсіонер прикрасив будинок візерунками з пластикових кришечок
- "Це моє джерело радощів": вінницька майстриня популяризує авторські ляльки
- Вінницька художниця ілюструє метафоричні карти
- Живопис голкою: вінницька художниця вишиває півтораметрові картини
- Туристичні поїздки верхи протяжністю у 150 кілометрів організовує родина з Вінниччини
- Реставрація музею Михайла Коцюбинського у Вінниці, нині ремонтують дах та вікна