Від середньовічних сплавів до гастрономічного і містичного Опілля — на Івано-Франківщині оновили пропозиції екскурсій на кілька днів для мандрівників у 2023 році. На туристичному порталі обласної військової адміністрації у розділі "52 вікенди" з'явилися одразу 15 нових маршрутів. Наскільки вони особливі, читайте у матеріалі Суспільного.
"Пристань Варяга"
Сплав річкою Дністер та гіпсові печери
Одна з 15 нових пропозицій для туристів — це сплав Дністровським каньйоном із "Пристані Варяга", що розташована у селі Делева Олешанської громади.
Сплавлятися можна як на звичайних сапбордах чи каяках, так і на човнах, які є історичною реконструкцією середньовічних суден, розповідає менеджер проєкту з роботи з клієнтами Володимир Матковський. Зараз ці човни готують до сплавів.
Зараз ці човни готують до сплавів.
"Це судно називається лодіяЛодія — морське та річкове судно давніх часів, яке пересувалось як на веслах так і за допомогою вітрила. На відміну від скандинавських дракарів, технологія створення яких збереглася до наших днів, ці човни ми реконструювали за дрібними знахідками або малюнками з літописів", — каже Володимир Матковський.
Під час сплаву річкою туристам пропонують робити зупинки. Там можна подивитися на каскади струмків, які течуть у Дністер, а також гіпсові печери. Одна з печер — це Грот відлюдника. Існує легенда, що в ній жив монах-відлюдник.
"Там зроблені окремі рукотворні камери. А на стінах — хрести", — каже Володимир Матковський.
Інші локації "Пристані Варяга"
На "Пристані Варяга" є місце для наметів, будиночок з гостьовими кімнатами, літня кухня та санвузли. На території відпочинкового центру планують зробити землянки, аби ще більше наблизити атмосферу до Середньовіччя, додає Володимир Матковський.
"Напівземлянки, зокрема, для проживання туристів, а також велику палату в стилі Київської Русі, в якій буде їдальня, кухня та інші цікаві локації", — розповідає менеджер "Пристані Варяга" з роботи з клієнтами.
За його словами, варягом у Київській Русі називали професійного воїна скандинавського походження. Володимир Матковський також припускає, що варяги були на території Івано-Франківщини, адже археологічні розкопки свідчать про щонайменше два середньовічні поселення у цих округах.
"У X столітті князь Київський Володимир Святославович пішов сюди у щонайменше один похід, щоб завоювати ці землі. Він зруйнував кілька білохорватських міст. Володимир Святославович залишав у містах своїх людей — так званих намісників. І часто це могли бути варяги, тобто наймані воїни", — розповідає Володимир Матковський.
"Опілля — гастрономічне і трохи містичне"
Єдина на Франківщині церква оборонного типу
За понад сотню кілометрів від "Пристані Варяга" у селі Чесники Рогатинської громади розташована пам'ятка архітектури національного значення — церква святого Михаїла.
Це — єдина на Івано-Франківщині церква оборонного типу. Храм додали у новий туристичний маршрут "Опілля — гастрономічне і трохи містичне".
Туристам церкву відчиняє жителька Чесників, яка вивчала історію будівлі, — Роксолана Росоловська.
Жінка показує дерев’яний іконостас, який розграбували. Утім деякі ікони у храмі збереглися. Наприклад, образ Архистратига Михаїла.
"Ми звикли, що Архистратиг Михаїл зображений з мечем. У нашій церкві він тримає не меч, а терези. Михаїл ніби судить людей і вибирає серед них праведні душі, які згодом мають поповнити третину частини ангелів, якої не вистачає на небі", — розповідає Роксолана Росоловська.
За її словами, у церкві є підземний хід, який, ймовірно, веде до лісу. Використовували його селяни, коли до них наближалися завойовники. Рятуючись, жінки брали дітей та цінні речі.
"Цей підземний хід — не досліджений. Хочеться, щоб сюди приїжджали археологи й робили тут розкопки, тому що це — значний пласт нашої історії. З історії таких маленьких сіл і складається історія нашої України", — каже Роксолана Росоловська.
Олії власного виробництва
Окрім того, у Чесниках можна спробувати крафтові олії, які витискає Михайло Росоловський. Чоловік виготовляє 11 видів олії, на кожну має вироблені технічні умови. Михайло каже: одна з найпопулярніших олій — лляна.
"Завдяки пресу для холодного віджиму ми можемо отримати високоякісну олію. Її можна використовувати з лікувальною та харчовою метою", — розповідає Михайло Росоловський.
Чоловік пригадує: зацікавився виробництвом, коли повернувся з АТО та почав лікуватися лляною олією.
Зараз Михайло Росоловський може розповісти про кожну олію, якою пригощають туристів. Наприклад, про конопляну, олію з волоського горіха чи макову.
"Справжня конопляна олія завжди зеленого кольору, тому що насіння конопель містить багато хлорофілу. Якщо у людини жовчнокам'яна хвороба, тоді їй на допомогу приходить рижієва олія", — пояснює олійник.
Зараз родина Росоловських обладнує новий цех, в якому випікатимуть хліб. Його пропонуватимуть туристам для дегустації. Також мандрівників пригощатимуть борщем із вишнями та морозивом з гарбузовою олією і гарбузовим шротом.
Як вплинула війна на туризм в області
Цього літнього сезону на Івано-Франківщині не очікують масштабну хвилю туристів, не зважаючи на закриті морські пляжі в Україні. Про це Суспільному розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко. За його словами, через війну купівельна спроможність українців знизилася. Однак запропонувати комфортний відпочинок людям, які приїдуть на Івано-Франківщину, туристична галузь спроможна, каже Віталій Передерко.
"Відпочинок та дозвілля будуть, але нетривалі. Тобто це будуть вікенди: один, два, три дні — з п'ятниці до неділі, або із суботи до неділі. Відпочивати можуть як туристи, так і жителі області. Так само популярними влітку будуть традиційні екскурсійні тури", — говорить Віталій Передерко.
Підписуйтеся на новини Суспільне Івано-Франківськ у Facebook, Telegram, Viber, Instagram та YouTube
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини й ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
