Виставковий проєкт "Ювілей небайдужості", який до 21 травня проходить в Національному центрі "Український Дім", представляє відвідувачам історіографію свого 30-річного існування як важливого мистецького осередку Києва.
З нагоди ювілею спільно з кураторами виставки Олександром Соловйовим, Валерієм Сахаруком та Алісою Гришановою, мистецтвознавиця Тетяна Волошина відібрала найважливіші проєкти та розповідає про те, які з них стали етапними.
Відвідавши експозицію проєкту можна побачити, що Український Дім стрімко увірвався в художнє життя Києва у 1990-х роках. Нестандартні експозиційні можливості, сучасне фахове освітлення, гнучкість і мобільність виставкової політики зробили його привабливим для митців, які раніше не могли уявити свої твори у стінах колишнього музею Владіміра Лєніна.
Відтоді в Українському Домі постійно реалізуються масштабні культурно-мистецькі ініціативи, які стали можливими лише у його просторі. Завдяки цьому тисячі глядачів змогли познайомитися не лише з сучасною українською артсценою, а й з творами класичного українського та європейського мистецтва.
Сьогодні, в часи війни, Український Дім залишається однією з небагатьох культурних інституцій Києва, що активно продовжує свою діяльність та відкриває двері для глядачів.
Персональна виставка-акція Федора Тетянича
Музей Лєніна припинив своє існування 18 листопада 1990 року: в порожніх залах віяло пусткою, а дезорієнтовані працівники гадали, чим ці зали тепер наповнювати. Ситуацією скористався знаний київський художник і майстер перформансу Федір Тетянич (Фрипулья) і запропонував провести тут свою виставку.
Те, що побачили у залах колишнього помпезного музею працівники влітку 1991 року, спантеличило їх ще більше: поважний член Спілки художників України, з яким вони вели перемовини про виставку, з’явився у своєму артистичному амплуа Фрипульї, в театралізованому костюмі, що більше нагадував лахміття безхатька, а третій поверх майбутнього "Українського Дому" був перетворений на тотальну інсталяцію, яка для непосвяченого ока була мало схожа на художню виставку.
Дійство Фрипульї стало символічним очищенням будівлі від комуністичного спадку. Зафіксоване на відео, воно дає уявлення не тільки про творчу практику однієї із центральних постатей сучасного українського мистецтва, а й про час радикальних суспільних трансформацій, що супроводжували процес народження нового суспільного організму.
Галерея "Аліпій"
Галерея "Аліпій" – одна із перших вітчизняних державних галерей, діяльність яких формувала бачення мистецького процесу в Україні, незалежне від впливу Спілки художників України та центральних музейних інституцій.
Галерея була створена восени 1993 року в структурі Державного культурно-просвітницького центру "Український Дім". Ініціатором створення галереї був Ігор Верба, радник Президента України, керівником і куратором – Валерій Сахарук. Назва галереї походить від імені першого відомого українського іконописця та мозаїста Х–ХІ століття.
У 1993-1996 роках галерея реалізувала декілька масштабних та низку персональних проєктів, серед яких на особливу увагу заслуговують: "Мистецькі імпресії" (38 авторів), "Пасовище" (Олександр Бабак та Олександр Сухоліт), "Острів св. Єлени" (Сергій Панич).
Колекція, зібрана галереєю, сьогодні зберігається в Національному центрі "Український Дім".
Другий "Дім" Національної філармонії України
Поки у 1990-1997 роках тривав капітальний ремонт відомої всім Колонної зали імені Лисенка, Український Дім став другим домом для філармонії. Більше того, перший філармонійний сезон незалежної України відкривався саме тут – в Українському Домі.
Саме тут працював Київський камерний оркестр. А також було створено симфонічний оркестр Національної філармонії. Тут відбувалися й премʼєрні виконання творів українських композиторів.
На відзнаку цього факту Український Дім та Філармонія підготували спільну подію концерт "Другий Дім" Київського камерного оркестру в Українському Домі.
Міжнародна виставка-ярмарок "Арт-Київ"
Український Дім став першим в Україні місцем проведення великих художніх ярмарок, мистецьких салонів та міжнародних арт фестивалів. Це стало традицією "Українського Дому" від середини 1990-х до початку 2000-х років.
За ініціативи колишньої директорки національного центру Наталії Заболотної з 2006 року було проведено 4 виставки-ярмарки під назвою "Арт-Київ".
Окрім традиційного представлення галерей, "Арт-Київ" запам'ятався спеціальними проєктами, серед яких "Скромність і жир", "Тиберій Сільваші. Живопис", "Вулиця. Трансформація часу", "Творці міфів", проєкт українського відеоарту "Флешка", проєкт нового фігуративного живопису "Основний інстинкт".
Окремою важливою складовою “Арт-Києва” став показ робіт з українських приватних колекцій.
Вистава у спеціально заданому просторі "Шлях до..."
Мультимедійна вистава створена у спеціально заданому просторі "Шлях до..." була організована та презентована Українським Домом з нагоди 30-річчя Незалежності України.
Ідея шляху розкривалася режисером театральним режисером Владом Троїцьким як метафора змін та сутнісних перевтілень, прийняття себе та звільнення від будь-яких умовностей. Шляху зрілості, незалежності та опанування власної сили. Вистава "Шлях до..." — це велика мрія про майбутню Україну, до якої всі ми хочемо прийти.
Подібна вистава була можлива для реалізації тільки у просторі Українського Дому, адже невід'ємною частиною її концепції було використання особливостей багатошарової архітектури модерністської будівлі.
Читайте нас у Facebook і Telegram, дивіться наш YouTube
Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Ваші історії важливі для нас!
