День незалежності США. 10 фактів, про які варто знати

День незалежності США. 10 фактів, про які варто знати

День незалежності США. 10 фактів, про які варто знати Craig Ruttle / AP

Сполучені Штати Америки 4 липня святкують День незалежності. Цьогоріч США відзначать 244-у річницю з часу проголошення незалежності. Суспільне підготувало 10 головних фактів, які необхідно знати про найбільше національне свято Америки.

"Нестерпні закони"

Війна за Незалежність США - це протистояння між королівством Великої Британії та представниками 13 колоній, що проголосили свою незалежність, яке тривало з 1775 по 1783 роки. Причиною стала низка обмежень щодо колоній у Північній Америці, запроваджених британською владою. Зокрема, у 1764 році парламент Великої Британії ухвалив Закон про валюту, який забороняв адміністраціям колоній випускати власну валюту та зобов'язував їх сплачувати всі податки золотими та срібними монетами.

Через рік Британія схвалила Акт про гербовий збір, згідно з яким усі торговельні та цивільні документи колоній обкладалися зборами. Крім того, уряд Великої Британії вирішив розмістити у колоніях англійські війська у розмірі 10 тисяч людей, яких місцеві мешканці були зобов’язані утримувати та забезпечувати їжею. Крім того, королівство запровадило податок на газети та інші податки, вигідні лише Великій Британії.

П'ять ухвалених британським парламентом у 1774 році законодавчих актів увійшли до історії під назвою "Нестерпних законів" та викликали хвилю невдоволення як місцевих підприємців, так і пересічних американців. Майже в усіх колоніях почали виникати осередки, які протестували проти британської влади та називали себе "Синами свободи". Одним з лідерів такого руху став батько-засновник США та майбутній президент країни Джон Адамс.

Політична карикатура, що зображає британського прем'єра лорда Норта, який змушує жінку (уособлює американські колонії) пити чай (символізує Нестерпні закони) попри її волю.britannica.com

Політична карикатура, що зображає британського прем'єра лорда Норта, який змушує жінку (уособлює американські колонії) пити чай (символізує Нестерпні закони) попри її волю.

Під тиском колоністів у 1755 році британський парламент скасував Акт про гербовий збір, проте оголосив про своє право у майбутньому видавати будь-які закони та постанови, що стосуються усіх сторін життя колоній. У 1767 році Англія запровадила податки на скло, свинець, папір, фарби та чай, а також посилила тиск на нелояльні громадські рухи, що викликало опір з боку мешканців колоній. Ситуація ставала дедалі напруженішою. Суспільство розкололося на "революціонерів" та "лоялістів", до кожного з яких долучилися інші політичні активісти.

Бостонське чаювання

Перше серйозне зіткнення між лоялістами та прихильниками незалежності дістало назву Інциденту Гаспі. У ніч на 10 липня 1772 року митне судно британського військового флоту Gaspée сіло на міль під час переслідування невеликого судна контрабандистів. Скориставшись цим, на світанку група з 52 людей захопила його, забрала озброєння, цінні речі та зрештою спалила. Проте більшого розголосу набула акція революціонерів, відома під назвою Бостонського чаювання.

"Бостонське чаювання" 1773 рокуusamagazine.ru

"Бостонське чаювання" 1773 року

У 1773 році група змовників із "Синів свободи" переодяглися індіанцями, залізли на борт трьох британських кораблів у Бостонській гавані та скинули у воду 342 ящики з чаєм. Британський уряд відповів репресіями проти Массачусетсу, заборонивши Бостону морську торгівлю та обмеживши його свободу. Згодом заборони поширилися й на інші колонії, що спричинило чергову хвилю невдоволення та протестів.

Перший конгрес

У 1774 році у Філадельфії відкрився нелегальний конгрес представників 12 із 13 колоній крім Джорджії, який дістав назву Першого Континентального конгресу. До його складу увійшли такі видатні американські діячі, як Джордж Вашингтон, Семюел Адамс та Джон Адамс. Конгрес оприлюднив петицію до короля та звернення до англійського народу, закликавши скасувати останні британські акти щодо колоній та вимагаючи справедливості. В разі невиконання вимог американці погрожували припинити торгівлю з Англією. Саме на Конгресі ухвалили рішення про створення армії під керівництвом Джорджа Вашингтона.

Перший Континентальний конгресhistorycentral.com

Перший Континентальний конгрес

У відповідь у лютому 1775 року британський парламент оголосив Массачусетс бунтівною територією. Невдовзі британський генерал Томас Гейдж дістав наказ роззброїти повстанців та заарештувати їхніх лідерів. Уранці 19 квітня до 4 тисяч британських військових увійшли у Конкорд, де зіткнулися із загоном повстанців кількістю близько 77 людей, на підмогу яким прибувало все більше революціонерів. Ця подія, відома як бій при Лексингтоні та Конкорді, поклала початок війни за незалежність.

Облога Бостона

Після цього між британцями та революціонерами розпочались серйозні зіткнення. Британська корона не змогла досягти значних успіхів, але й революціонери відчували нестачу людей, зброї та пороху.

Картина Джона Трамбулла "Смерть генерала Воррена", що зображає епізод Бостонської кампанії.wikimedia.org

Картина Джона Трамбулла "Смерть генерала Воррена", що зображає епізод Бостонської кампанії.

Однією з головних цілей революціонерів був Бостон, який повстанці взяли у тривалу облогу. З огляду на безнадійне становище, 17 березня 1776 року британці залишили Бостон морем, відбувши у Галіфакс. Сьогодні у Массачусетсі цю дату святкують як День евакуації.

Другий конгрес

10 травня 1775 року у Філадельфії зібрався Другий колоніальний конгрес, який подав петицію королю Георгу III про захист від свавілля колоніальної адміністрації та водночас почав мобілізовувати ополчення, яке очолив Джордж Вашингтон.

Джордж ВашингтонThe Morning Call

Джордж Вашингтон

Конгрес видав резолюцію, якою зобов’язав усі колонії сформувати місцевий уряд та невдовзі оприлюднив преамбулу, в якій запропонував відректися від присяги англійській короні. Проте найважливішим результатом роботи Конгресу стало ухвалення найважливішого документа американської історії - Декларації незалежності.

Декларація незалежності

2 липня Другий континентальний конгрес голосуванням підтримав резолюцію незалежності, яку запропонував до розгляду американський політик та учасник війни за Незалежність Генрі Лі.

Декларацію про незалежність підготував "Комітет п'яти" Континентального конгресу, який очолював майбутній третій президент США Томас Джефферсон. Окрім нього, до комітету входили Роджер Шерман, Бенджамін Франклін, Джон Адамс та Роберт Р. Лівінгстон. Після обговорення Конгрес вніс зміни до декларації – у її тексті колонії вперше дістали назву Сполучених Штатів Америки.

4 липня 1776 року Конгрес ухвалив Декларацію Незалежності США.

День незалежності США. 10 фактів, які варто знатиHistory.com

День незалежності США. 10 фактів, які варто знати

Історики досі ведуть суперечки щодо того, коли саме була підписана Декларація. Попри заяви Джефферсона, Адамса та Франкліна про те, що вони підписали її 4 липня, більшість дослідників схильні вважати, що документ був підписаний 2 серпня 1776 року, тобто, майже на місяць пізніше, ніж вважається.

Міжнародне втручання

У війні за незалежність проти британської корони брали участь мешканці 13 британських колоній, розташованих вздовж Атлантичного узбережжя сучасних Сполучених штатів. На їхньому боці виступили Франція, Іспанія, Нідерланди, кілька індіанських племен і добровольці з німецьких князівств, канадських колоній та Польщі. Очільником польських волонтерів був легендарний Тадеуш Костюшко. Натомість британську корону підтримали американці-лоялісти, більшість з яких мали міцні зв'язки з метрополією, деякі з індіанських племен та низка німецьких князівств.

Польський офіцер, політичний діяч Речі Посполитої та учасник Війни за незалежність США Тадеуш Костюшко.warhead.su

Польський офіцер, політичний діяч Речі Посполитої та учасник Війни за незалежність США Тадеуш Костюшко.

У 1778 Франція уклала союз з американськими революціонерами у сподіванні послабити Британію як свого давнього супротивника. Згодом до неї долучилася й Іспанія. Через це війна поширилася й на британські колонії у Карибському морі. Бойові дії тут увійшли до історії як Вест-індський театр війни за незалежність США.

Народження флоту США

Згодом військові дії вийшли далеко за межі Північної Америки – 23 вересня 1779 року біля британських берегів сталася найвідоміша морська битва війни за незалежність, під час якої американський комодор Джон Пол Джонс переміг британського капітана Пірсона. Цей бій став символом народження американського флоту.

У 1779 році невелика американська ескадра вирушила до британських берегів, щоб взяти участь в операції проти британських торговельних кораблів, маючи за мету завдати максимальної шкоди британській морській торгівлі. Команди американських кораблів складалися як з американців, так і з французьких добровольців, і навіть із полонених англійців, які висловили бажання підтримати революціонерів.

Бій біля мису Фламбороу-Хед.

Бій біля мису Фламбороу-Хед.

23 серпня у Північному морі американці помітили конвой із 40 торгових кораблів британської Московської торговельної компанії. Джонс, який вдався до хитрощів та підійшов до конвою під британським прапором, після формальної вимоги англійців назватися атакував їх, проте опинився у скрутному становищі після розриву двох гармат судна "Боном Рішар" та загибелі частини екіпажу. Попри це йому на допомогу прийшли інші американські кораблі. Внаслідок бою англійці капітулювали. За два дні через ушкодження "Боном Рішар" затонув, проте назавжди увійшов до американської історії.

Мирна угода

У 1783 році у Парижі та Версалі за посередництва французького короля Людовіка XVI Велика Британія уклала низку угод зі США, Францією, Іспанією та Нідерландами, які увійшли до історії як Паризький мир.

Представники США, які підписали мирну угоду. Права частина картини не завершена, оскільки британські офіцери відмовилися позувати для її написання.wikimedia.org

Представники США, які підписали мирну угоду. Права частина картини не завершена, оскільки британські офіцери відмовилися позувати для її написання.

Головним документом став договір між США та Великою Британією, укладений 3 вересня 1783 року в готелі Hôtel d’York, який підписали Бенджамін Франклін, Джон Адамс та Джон Грей зі сторони США та повноважний посол Девід Гартлі з боку Британії. Згідно з ним, Британія визнавала незалежність 13 американських колоній та відмовлялася від будь-яких претензій на їх території. Франція також отримала свій зиск – Британія поступилася їй територіями у Сенегалі та Тобаго. На додачу Іспанія отримала права на острів Менорка, частину сучасного Нікарагуа та узбережжя Флориди. Водночас Нідерланди поступилися англійцям свою колонією Негапатам в Індії та відкрили Малаккську протоку для їхніх кораблів.

Таким чином, після восьми років війни американські революціонери змогли здобути свою незалежність.

Головне свято США

"Четверте липня" – назва свята, яку вживає переважна більшість мешканців США. Це - національний вихідний день, люди проводять паради, карнавали, ярмарки, концерти, влаштовують феєрверки та святкові бейсбольні матчі. Американці зустрічаються за святковим обідом з родинами, ходять з друзями на пікніки та барбекю, а також віддають шану американським традиціям.

Святковий салют до Дня незалежності у Лос-Анджелесі.timeout.com

Святковий салют до Дня незалежності у Лос-Анджелесі.

4 липня стало вихідним днем для федеральних службовців країни від у 1870 році, а у 1938 році Конгрес США постановив зробити його оплачуваним вихідним для всіх громадян США.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди