Проєкт закону щодо накопичувальної пенсії, який внесли до парламенту, передбачає внески у ПФ як від роботодавця, так і від держави на паритетній основі. Втім, ухвалювати такий документ варто після закінчення війни, щоб не нарощувати додаткових запозичень, вважає виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин. Це один з моментів, на якому він наголосив в етері Суспільне. Спротив під час обговорення законопроєкту про загальнообов'язкове накопичувальне пенсійне забезпечення.
"Солідарна система не щезне"
Зі слів Олега Пендзина, у багатьох країнах паралельно працюють солідарна і накопичувальна системи пенсійного забезпечення. Таке співіснування в Україні передбачає й законопроєкт про загальнообов'язкове накопичувальне пенсійне забезпечення. І в цьому економіст виокремив три основні моменти:
"Людям треба чітко зрозуміти, що солідарна система, яка формується за рахунок ЄСВ, буде працювати і ніде не щезне. Накопичувальна система — це додаткові кошти, які теоретично може отримувати людина, беручи участь в цьому процесі. Наступний момент, який треба зрозуміти, стосується гарантій, що накопичувальний приватний пенсійний фонд не щезне.
До 2026 року єдиним накопичувальним фондом буде державний накопичувальний спеціальний пенсійний фонд. І він буде чітко контролюватися державою. А з 2026 року будуть з'являтися приватні накопичувальні пенсійні фонди, але в законопроєкті передбачається збереження державного інституту, який буде мати можливість також приймати накопичувальні кошти. І третій момент — це державна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Вона буде здійснювати контроль за безпекою і надійністю існування цих пенсійних фондів, в тому числі й приватних. Так що з цієї точки зору регулятор існує і він працює вже сьогодні й дійсно виконує свої завдання".
Читайте також: Накопичувальні пенсії: що передбачає законопроєкт, який подали у Верховну раду
Як убезпечити гроші від інфляції
В законопроєкті про загальнообов'язкове накопичувальне пенсійне забезпечення, який внесли на розгляд до Верховної ради, прописали, що для захисту грошей від інфляції будуть задіювати консервативні способи інвестування.
"І тут я є скептиком. Бо на сьогодні єдиний консервативний спосіб — це інвестування в облігації внутрішньої державної позики. Сьогодні ОВДП дає 16-17% річних, інфляція у нас в бюджеті закладена 28%, зараз фактично десь — 24%, а очікуємо на рівні 20-21% Тобто, де 21%, де 17%. І вже на цьому прикладі маємо питання, пов'язані із втратою вартості цих коштів. Це дуже серйозний виклик — яким чином забезпечити дохідність вище рівня інфляції. Варто вказати, що для людей — це однозначний плюс. Бо не збільшується ЄСВ і з нього будуть відривати невеличкі шматочки 1-1,5-2% залежно від року і роботодавець їх буде перераховувати на накопичувальний пенсійний фонд, і солідарно в такий самий відсоток буде держава допомагати з державного бюджету.
Але що стосується держави — є питання. Тому що, по-перше, цю накопичувальну систему запроваджуємо, бо не вистачає грошей, щоб добре платити пенсії за солідарною системою. А єдине джерело наповнення солідарної системи — це ЄСВ і того, що нині платять роботодавці — точно не вистачає. А тепер уявимо собі, що з тої невеличкої суми ще буде щось відніматися на накопичувальні пенсії. Тобто весь тягар переходу на створювання нової накопичувальної системи лягає на плечі бюджету. Тому з моєї точки зору, особистої, перехід до накопичувальної пенсійної системи вартувало би робити після війни і фінансувати накопичувальні пенсії за рахунок росту української економіки. А не з додаткових запозичень, які потім доведеться віддавати. І отут я скептик", — пояснив Олег Пендзин.
Якщо ухвалять законопроєкт зараз
Якщо парламент ухвалить закон про загальнообов'язкове накопичувальне пенсійне забезпечення зараз, коли через війну в Україні падає економіка, або має маленький зріст, то перекривати ці потреби будуть за рахунок запозичень, вважає виконавчий директор Економічного дискусійного клубу.
"Будь-які запозичення рано чи пізно треба віддавати. Тому ми перекладаємо ввесь тягар на плечі майбутніх поколінь. Окрім того, що нам надходить у вигляді грантів, 18,5 мільярдів Євросоюзу віддавати треба буде, 15,6 мільярдів Міжнародного валютного фонду — теж. Тому введення в дію цієї системи бажано було би розрахувати, щоб основні надходження українського бюджету формувалися за рахунок росту української економіки. Тоді не треба було би нарощувати запозичень і відповідно це би значно полегшувало майбутню долю державного бюджету", — аргументував економіст.
Читайте також
- Сезон алергій на цвітіння дерев: рівненська лікарка-алергологиня дала поради, як вберегтись
- Як на Рівненщині змінились ціни на товари у березні 2023 року. Дані статистики
- Рух перекриють у суботу й неділю: як курсуватиме транспорт до кладовища у Рівному в поминальні дні
Читайте і дивіться Суспільне Рівне на платформах:
