У Києві вважають, що протипаводковий захист на 100% спрацював на Прикарпатті

У Києві вважають, що протипаводковий захист на 100% спрацював на Прикарпатті

У Києві вважають, що протипаводковий захист на 100% спрацював на Прикарпатті Фото: Андрій Шустикевич

Протипаводковий захист, який знаходився на території Івано-Франківської області, спрацював на 100%. Про це у студії Суспільного повідомив в.о. голови державного агентства водних ресурсів України Михайло Хорєв.

За його словами, у тих населених пунктах, де захисні споруди були справними, негода не завдала великих збитків. Одна із причин підтоплень – місцеві системи водовідведення.

"Частина територій була підтоплена не паводковими хвилями, а місцевими стоками. Тут не впоралися каналізації, канали. Населені пункти, які знаходяться у паводко-небезпечних територіях, мусять мати дуже гарну містобудівну документацію. Вона має розрахувати те, що якщо випаде 20 см опадів, то ці опади з території кудись дінуться. Насправді відбулося так, що вони залишилися там, де й впали. А в деяких регіонах громада за свої гроші збудувала якісь свої споруди, які замість того, аби захистити населений пункт, навпаки перегородили витікання води", - розповів Михайло Хорєв.

Чиновник каже, що в країни має бути схема комплексного захисту щодо повеней. Вона має враховувати і поведінку людей. За словами Михайла Хорєва, часто населення не знає, що живе на паводко-небезпечній території.

"Людина має знати, що в її хаті може з’явитися вода. Так живе багато європейських країн. Тому в них немає мільйонних збитків, бо люди, м’яко кажучи, готові до негоди. На Прикарпатті інша історія. Коли людей попереджали, то вони казали, що все буде нормально замість того, що рятувати своє майно", - пояснює Михай Хорєв.

В українському законодавстві є багато заборон, які не дозволяють будуватися біля водойм. Проте, каже Михайло Хорєв, люди ці заборони ігнорують.

До причин підтоплень у західних областях, на думку Михайла Хорєва, також належать зміни клімату, інтенсивні опади, вирубка лісів, забудова заплави, хаотичне будівництво споруд.

23% території України є паводко-небезпечними. Саме тому влада підписала угоду про асоціацію, яка ґрунтується на Директиві Євросоюзу. Згідно з цим документом розроблять планове управління ризиками затоплень в Україні. Порядок заходів захисту від повені мають реалізувати до 2022-го року.

"Вісім років - це нормальний термін для того, щоб провести цю роботу. Якісь інструкції і плани розроблялися і розробляються, але це буде дійсно стратегічний документ, який комплексно відповідатиме на всі питання. Наразі це робиться частково, десь є фінансування, десь нема. Але це є "латання дірок". План управління ризиками затоплення буде документом, який повністю даватиме відповіді на всі питання", - сказав Михайло Хорєв.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди