Тут щодня оперують, лікують та підтримують українських бійців. Цей медзаклад на Харківщині приймає поранених з фронту. Робота не припиняється ані на хвилину. Як медики рятують поранених — у репортажі Суспільне Харків.
Приймальне та реанімація
У приймальному відділенні — гамір. Щойно привезли кількох поранених. Цей медзаклад на Харківщині приймає військовослужбовців. В роботі медики цілодобово: прийняти, оглянути, визначити відділення, передати профільним лікарям.
Медсестри опитують притомного чоловіка, вимірюють тиск і везуть на обстеження.
Тишу реанімації порушує лише звук під’єднаних до пацієнтів апаратів. На ліжках —найтяжчі хворі. Поряд з одним із бійців жінка пошепки щось розповідає та тримає його за руку.
Валентин — начальник клініки. Каже: нині більшість хворих сюди привозять після стабілізаційних пунктів на лінії фронту.
"Тут в реанімації перебувають тяжкі та вкрай тяжкі хворі. Найчастіше до нас надходять з пораненнями верхніх та нижніх кінцівок, торакоабдомінальні травми та поєднання поранення. Поранені почали сюди надходити з 24 лютого 2022 року. Хлопці, які до нас надходять, проходять через велику кількість операцій, але вони справжні бійці й не лише на полі бою, але й тут, у боротьбі за своє здоров'я", — говорить начальник клініки.
Медик згадує, на початку вторгнення розгортали протишокове відділення, бо бійців везли одразу з лінії зіткнення.
"Багато надходить поранених, наш колектив працює. Звісно, всі втомлені, але в нас є бажання працювати і якомога більше зберегти життів та здоров’я нашим військовослужбовцям. Ми віримо в нашу перемогу. Це надає нам сили", — каже Валентин.
Хірургія: історії поранення бійців
У хірургії вже кілька тижнів перебуває Микола. Харківщину він боронив майже рік, сам з Тернопільщини. На фронт пішов на початку повномасштабного вторгнення, приєднався до тероборони.
"Останні дні — це був куп’янський напрямок. Нас дуже обстріляли рашисти. Там я отримав поранення. Ми були на позиції на своїй, це "нуль". З танків обстріляли. Вони прикривалися танками, росіяни, і йшли у наступ, ми оборонялися. Але так сталося, що дуже багато дронів нависло на наших позиціях, вирахували нас — і прямо в окоп", — згадує Микола.
Президент України Володимир Зеленський вручив військовому орден "За мужність". Нині його стан лікарі називають задовільним. "Прогнози були складні щодо ноги, але дякую лікарям, що врятували", — каже Микола.
На сусідньому ліжку Володимир з Житомирщини, поранення отримав поблизу Горлівки на Донеччині.
"Ми копали бліндаж й мені треба було йти на спостереження. Я вийшов, нас накрило мінометом. Лікарі намагаються, щоб мені полегшало", — говорить поранений захисник.
Як працюють медсестри
За старшу сестру у цьому відділенні Роза. У військовій медицині вона працює близько 20 років. Своїх нинішніх пацієнтів називає рідними.
"2014-й починався також важко, але потім не так важко було, а ця війна важка. І поранені тяжкі, і працювати важко. Робота медсестри — рятувати наших пацієнтів. Ми це робимо разом із нашими лікарями. Хлопці в тяжкому стані й психологічно і морально, вони втомлені. Ми як можемо, так і підтримуємо. Молодші медсестри у нас молодці, дівчата їм багато уваги приділяють, спілкуються, хлопцям це допомагає", — говорить Роза.
Потік поранених не зменшується
Без перерви поранені бійці заходять до перев'язної. Медсестра швидко змінює інструменти, дезінфікує приміщення й разом з лікарем обробляють рани. Євген — військовий хірург, не відволікаючись від роботи розповідає — його пацієнт мав складні поранення живота, але тепер рани загоюються.
"Потік поранених за всю війну не зменшувався. Постійно нам вистачає роботи, везуть багато поранених. Тут немає поняття складно, треба просто робити свою роботу. Війна триває з 2014 року, вона та сама", — каже лікар.
Про операції
Сергій, провідний хірург, каже: лікарі щодня проводять до 50 операцій.
"З них майже половина — це операції складні, які потребують участі фахівців різних профілів: травматологів, офтальмологів, нейрохірургів, загальні торакоабдомінальні хірурги. Інша половина — це повторні хірургічні обробки, які спрямовані на запобігання ускладненням", — каже провідний хірург.
"Бойова травма вимагає мультидисциплінарного підходу за участі кількох фахівців. Використання високоаналітичної зброї — мін, ракет, підривних засобів — завдає тяжку травму організму, яку неможливо простежити зором. Всі ці ускладнення проявляються в посттравматичному, післяопераційному періоді", — говорить Сергій.
"Хлопці, звісно, виснажені, вони до нас надходять з тяжкими пораненнями, вони виснажені психоемоційно від тривалих бойових дій, нестачі умов. Це реальні факти. Але всі вони дуже мотивовані. Навіть хлопці, які мають тяжкі поранення, вони мають таку жагу, щоб вони всі відновилися, повернулися у стрій та продовжили захищати нашу Батьківщину. Тому з ними важко, враховуючи ту травму, яку вони мають, але й одночасно легше, бо вони розуміють, що треба відновитися, повернутися до строю", — каже лікар.
Читайте також
"Відносна тиша по Харкову — це заслуга ЗСУ". Синєгубов — про відсутність ракетних ударів
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube
