Понад рік українці живуть в умовах повномасштабної війни. Люди читають новини про вбивства, зґвалтування та катування. Як людям дати собі раду та на які симптоми потрібно звернути увагу, щоб зберегти психічне здоров'я, Суспільному розповів психотерапевт Юрій Сидорик.
За його словами, потрібно розрізняти дистрес, гострий стресовий розлад, розлад адаптації та посттравматичний стресовий розлад.
"Люди в стані афекту поводяться так, наче їм потрібно рятувати своє життя з установкою, що їм це не вдається або, можливо, не вдасться зробити. Це призводить до зростання тривоги та страху і, відповідно, фізіологічної реакції у вигляді тремору, впрівання, задишки та пришвидшеного серцебиття", — каже психотерапевт.
Юрій Сидорик припускає, що українці під час повномасштабного вторгнення відчувають стан виснаження та втоми.
"Втома від того, що постійно потрібно бути зібраним, зважати на повітряні тривоги чи інші загрози. Щоб цього позбутися, треба подбати про те, щоб ми мали більше відпочинку", — розповідає Юрій Сидорик.
За його словами, спеціалісти розрізняють два варіанти травматизації. Перший — коли була пряма загроза життю чи здоров’ю нашому, чи наших близьких. Другий — коли ми бачимо сцени вбивства або насилля.
"Фотографії теж можуть нести травматизацію, але вона буде меншою, ніж, наприклад, при посттравматичному стресовому розладі. Загалом розрізняють два види травм: ті, які з малої літери "т", та ті, які з великої — "Т". Ці маленькі травми залежать від нашого ставлення та інтерпретації ситуації. Подумки ми можемо або справитися з нею, або трактувати її як більш загрозливу. В другому випадку це буде або призводити до серйозніших наслідків, або посилювати розлади, які вже є", — говорить психотерапевт.
Зі слів Юрія Сидорика, людям треба розуміти: є речі, на які ми можемо вплинути, а є ті, які поза нашим контролем.
"На ракету, яка летить, ми можемо вплинути лише тим, що підемо в укриття, або будемо знати, якщо ми на вулиці, то потрібно лягти в найглибше місце, щоб у нас влучило менше уламків. Тоді ми будемо мати відчуття контрольованості ситуації. Що більше контролю, то легше ми переживаємо стрес", — каже Юрій Сидорик.
Щодо методів самодопомоги, то психотерапевт радить завантажити на мобільний телефон додаток, де можна додавати та віднімати складні числа. Таким чином з тривожних думок увага мозку перемикається на інші речі.
"Можна також сфокусуватися на чомусь зовнішньому: знайти п'ять червоних предметів навколо. Потім — п'ять синіх, чорних, будь-яких. У цьому випадку ми створюємо перешкоди для внутрішнього "кінофільму", який би "фільм жахів" у нашій голові не був. Спочатку буде важко, адже важлива постійна практика. З часом цей "кінофільм" буде зупинятися, а згодом — взагалі припиниться", — розповідає Юрій Сидорик.
За словами психотерапевта, симптоми гострого стресового розладу та посттравматичного стресового розладу однакові. Вони відрізняються лише в часі настання. Гострий стресовий розлад не завжди переростає в посттравматичний стресовий розлад, часто людина сама опрацює цей стан.
"Під час гострого стресового розладу симптоми наступають впродовж місяця після пережитої травматичної події. Якщо ці симптоми тривають довше, ніж місяць, вони кваліфікуються як посттравматичний стресовий розлад", — каже психотерапевт.
Юрій Сидорик розповідає про такі симптоми посттравматичного стресового розладу (ПТСР):
- повторне переживання травми у нав’язливих спогадах, снах або нічних жахах, які виникають на фоні відчуття оніміння та емоційної загальмованості;
- відсторонення від інших людей;
- несприйнятливість до навколишніх факторів;
- уникнення діяльності та ситуацій, що нагадують про травму.
Перебуваючи у стані ПТСР, людина — надмірно збуджена, насторожена. У неї — посилена реакція здригання та безсоння. Як правило, такі ознаки та симптоми супроводжуються тривогою та депресією, каже Юрій Сидорик.
Ще одним симптомом ПТСР у людей є інтрузивні переживанняСпогади про пережиту подію, які нав’язливо попадають в нашу свідомість.
"Коли людина розуміє, що перебуває на роботі, але спогади самостійно з’являються в голові. Вона намагається не думати про ту подію, але жахливий "кінофільм" знову відтворюється в її думках", — розповідає психотерапевт.
Інколи буває й так, що ці симптоми — дуже сильні, тож людина навіть забуває, де вона перебуває.
"Людина наче одягає 3D-окуляри з ефектом включення в реальність. Це називається флешбеками", — каже Юрій Сидорик.
З його слів, найефективніший метод самодопомоги – звернутися до спеціаліста.
"Такі стани зараз дуже добре лікуються за допомогою психотерапії. Якщо раніше не знали, як допомогти, то зараз вдається знизити симптоматику у 90-95% випадків до 0%", — розповідає психотерапевт.
Юрій Сидорик додає: якщо взяти усіх людей за 100%, то 92% з них будуть мати бойовий стрес. З цих 92% лише у 30% розвинуться симптоми ПТСР, але психіка з ними переважно справиться. І лише 30% з 30% будуть мати хронічний посттравматичний стресовий розлад та потребувати допомоги. ПТСР може виникнути за рік, п’ять, десять та навіть є зафіксований випадок через 60 років.
Читайте також
- У Галичі на Прикарпатті відкрили інклюзивну сенсорну кімнату для дітей
- В Івано-Франківську проводять навчання з надання паліативної допомоги
Підписуйтеся на новини Суспільне Івано-Франківськ у Facebook, Telegram, Viber, Instagram та YouTube
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини й ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
