Волонтери "Спільноти Святого Егідія" орендували в Івано-Франківську помешкання для двох літніх переселенців. Благодійники декілька разів на тиждень відвідують їх, привозять продукти й ліки та допомагають проходити медичне обстеження. Про це Суспільному розповів переселенець Гліб Суханов.
Чоловік народився в Грузії, понад 60 років прожив у Харкові. Під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну зміг виїхати на Прикарпаття завдяки своїм сусідам. Гліб Суханов каже: із собою взяв тільки документи й декілька речей.
"Спочатку думали виїжджати за кордон. Але потім вирішили: якщо ми вже їдемо потягом Харків — Івано-Франківськ, поїдемо. Що буде, те буде", — каже Гліб Суханов.
Тривалий час чоловік жив у спортзалі ліцею. Звідти його переселили у прихисток, що на вулиці Степана Бандери в Івано-Франківську.
Гліб Суханов говорить: "Мені дісталося ні за що. Я, звичайно, "дуже вдячний" російському народу, що вони так мене провели під кінець життя".
Разом із Глібом Сухановим на квартирі мешкає 78-річна Галина Савченко. Жінка розповідає, що ледь вижила, тікаючи з-під обстрілів у Сєвєродонецьку. Покинути місто їй допоміг незнайомий хлопець. Проте, каже, вивіз її у закинуте село.
"Сказав, що Тернопільська область. Де воно?! Наче десь у горах. Що воно таке? Я не знаю. Але там нікого не було. Якась бабуся, старша за мене. Така брудна вся. Я так зрозуміла, що її просто викинули. Що я робила? У бабусі була крупа якась, піч і дрова. Дрова свіжі, видно, завезли. Але павутина — нежиле помешкання", — ділиться спогадами Галина Савченко.
У тому селі жінка прожила два місяці. За цей час запаси їжі вичерпалися. Тож, каже, коли хлопець, який залишив її, повернувся, благала його вивезти із цього села.
Галина Савченко згадує: "Я казала: "Або баба мене з’їсть, або я — бабу. У нас з їжі взагалі нічого немає". Я просила його, молила. Вчепилася йому в ноги й прошу: "Вивези мене куди-небудь".
Так Ганна Андріївна опинилася в Яремчі, а після кількох днів потрапила до Івано-Франківська. Каже: тривалий час жила в лікарні, бо нездужала і не мала куди піти.
Подбати про літніх людей вирішили благодійники "Спільноти Святого Егідія". Зі слів волонтерки Лідії Личагіної, їх вразила історія двох стареньких, адже обоє втратили житло у рідних містах та не могли знайти комфортного помешкання на Прикарпатті. Тож, каже дівчина, спільно з іншими волонтерами вирішила знайти квартиру для Гліба та Галини.
"Галина Андріївна жила в медичній установі. Це було єдиним місцем, де вона могла перебувати в той час. Їй доводилося допомагати людям, таким самим старим, як вона, і навіть старшим. Вона допомагала людям з деменцією, в яких були проблеми зі здоров’ям. Жінка мусила жити разом з ними, та ще й допомагати їм", — каже Лідія Личагіна.
З її слів, якось Галина прийшла по гуманітарну допомогу у "Спільноту Святого Егідія". Там про її історію дізналися волонтери. Гліба благодійники зустріли в спортзалі, де він проживав.
"І коли дізналися, що він теж втратив свій дім і не має засобів для існування, вирішили, що їх обов’язково треба поселити. Спочатку в це приміщення потрапив Гліб Борисович, а вже пізніше ми познайомили його з Галиною Андріївною. Ми раді, що знайшли таке просторе і світле помешкання, тому що їм хочеться жити", — говорить Лідія Личагіна.
За словами волонтера Євгена Саватєєва, спільнота допомогла літнім людям облаштуватися в новому житлі. Він пригадує, як вони разом святкували ювілей Гліба.
"Виносимо торт зі свічками й даруємо подарунок. Він, звичайно, цього не очікував і дуже розчулився. Одиноких людей, які були вимушені втікати від війни, багато. Але при цьому є багато людей, які можуть їм допомогти. І тому таких місць має ставати більше, щоб старенькі люди не доживали віку на самоті, а жили нормальним життям, наскільки це можливо", — каже Євген Саватєєв.
Гліб мріє повернутися до рідного Харкова та відремонтувати свою квартиру. Однак, каже, останні роки свого життя хоче провести в Івано-Франківську.
Він пояснює: "Тепер потрібно все привести до ладу. Ну а потім продати квартиру, мабуть. Це я так думаю. А як складеться, не знаю. А дуже б хотілося сюди. Тому що тут — природа".
Галина розповідає, її житло у Сєвєродонецьку — вщент зруйноване, тому залишиться жити в Івано-Франківську. Жінка каже: тут знову відчуває себе господинею і радіє життю.
Читайте також
- "Ми стали однією родиною". Жителька Прикарпаття двічі прихистила переселенців з Київщини
- На Прикарпатті в колишньому маєтку облаштовують шелтер для вимушених переселенців
- На Івано-Франківщині облаштовують шелтер для вимушених переселенців у сторічному будинку
Підписуйтеся на новини Суспільне Івано-Франківськ у Facebook, Telegram, Viber, Instagram та YouTube
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини й ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
