Художниця з деокупованого Ізюма на Харківщині Людмила Писаревська малює картини із краєвидами довоєнного міста, яких не залишилося. Разом з чоловіком вона пережила бомбардування росіян та окупацію: у городах ховали своїх сусідів та змушені були сидіти у підвалах. Нині, коли Ізюм звільнений від загарбників, але побитий обстрілами, вона хоче підняти виставкою настрій ізюмчанам та показати красу рідного міста.
Мертві у річці
Малювати Людмила Писаревська почала три роки тому, коли вийшла на пенсію. Професійної освіти не має, потяг до створення картин прищепив вчитель малювання ще у школі.
Торік вона разом з чоловіком Павлом пережила бомбардування міста та окупацію. У власному будинку вони прихистили інших жителів міста.
"Нам пощастило, що будинок вцілів. На нашій кухні — матрац, мішки із сіном, ковдри, подушки. Люди там спали. Скрізь, навіть у ванній, клали матраци. Обстріли не припинялися. У нас був мангал, на нього ставили казанок і варили, щоб вистачило на всіх. Було навіть таке, що вибухова хвиля, і казанок падав. Ми знову варили. Не було ні газу, ні світла. На нашій вулиці всі стовпи попадали через авіабомби", — згадує Людмила.
У той період жителька Ізюма не написала жодної картини. Згадує, як до окупації їхня річка "звивалася, як стрічка", а місцеві жителі приходили до неї помилуватися. Під час вторгнення люди черпали звідти воду.
"Бігали з відрами, а тут обстріл, кидали відро, знову у погріб. По річці трупи пливли. Були тяжкі бої. І ми бачили, як пливуть трупи. Це було жахливо", — згадує окупацію та обстріли Людмила.
"Поховали на грядці з полуниці"
До творчості повернулася після звільнення рідного міста. На картинах із довоєнними краєвидами Ізюма зображена гора Крем’янець, центральні вулиці міста та берег Сіверського Дінця — виставки відкрилася на вулиці Соборній у березні.
"У приміщенні для виставки раніше продавали окуляри. Виповнився рік, як у цій багатоповерхівці на вулиці Соборній загинула дружина власника цього магазину — Кіча Галина Олексіївна. Я вдячний її чоловікові, що він дозволив нам зайняти це приміщення", — розповідає співорганізатор виставки та чоловік художниці Павло Писаревський.
Людмила показує одну зі своїх робіт — будинок, в якому внаслідок російського удару загинули мешканці.
"Ми їх ховали прямо на грядці з полуниці. Це було страшно, боляче. Цього ніхто ніколи не забуде. І ніколи не пробачить росіянам. Ніколи", — показує одну зі своїх робіт Писаревська.
На деяких картинах зображені тварини. У родини були дві собаки: Буська та Мухтар. Останній загинув внаслідок обстрілу окупантів.
"Одна з картин — це наша собака Буська. Приходив хлопчик, років шести, подивився на неї, каже: "У мене теж така собачка є. Ми з нею, коли нас бомбили, заховалися під ліжко, я її обійняв, а вона мені ніс облизувала. Нам не страшно, ми з нею разом були". Сміється, а у мене сльози", — згадує Людмила.
"І ще наш Мухтар, який не пережив цю війну. У нього стріляли. У нас багато людей жило, наша хата розташована так, що перший поверх — у землі. Їм не було, куди сховатися. Мухтар ходив з кожним, хто виходив з двору, повинен був кожного провести, і він загинув", — розповідає художниця.
Жителька Ізюма також згадує, як до вторгнення їхні ліси були вкриті пролісками.
"Діти заходять, дивляться на тюльпанчики. Всі дивляться на проліски. Всі говорять, що це ж наші проліски. У нас їх в лісах: ковдрою застелено було. До війни. А там зараз проїхали танки, падали снаряди. Але ж наші проліски вилізуть з-під землі, все одно заквітнуть", — впевнена Людмила.
"Чекаємо можливості відбудувати місто"
Усього в експозиції зібрані 32 картини.
"Треба ж якось розвиватися, наших людей відволікати від війни. Дуже багато воїнів заїжджають, "охають", "ахають". Хочемо підняти настрій. Люди заходять сюди сумні, горем убиті, а виходять щасливі, радісні, сміються. Це наша друга ціль. А перша: показати, що ми, українці, незламні. Нас дуже важко на коліна поставити", — говорить Павло.
Відвідувач виставки Олександр Дуванський в Ізюмі живе від народження — 72 роки.
"Я не міг відірватися, милувався цими картинами. Всі рідні місця, ще немає розрухи післявоєнної. Все знайоме", — ділиться враженнями від виставки Олександр.
Виставка триватиме, поки людям буде цікаво приходити, говорить Людмила. Художниця впевнена, що скоро Ізюм знову стане таким, як на її картинах: "Гора на Ковалівці. Ось тут окопи, тут танки їздили російські, там все перерито. Але ж кульбабка там росла. Але ж вона виросте, заквітне, як заквітне і наша Україна. Кожен, хто приходить сюди, чекає перемоги. Чекають можливості відбудовувати місто. Воно було найкраще у світі".
Що відомо
- Після повномасштабного вторгнення в Україну російські окупанти масовано обстрілювали Ізюм з артилерії та авіації, допоки не захопили місто повністю у квітні.
- Під час контрнаступу у вересні 2022 року Збройні сили України звільнили місто від загарбників, за участі президента України Володимира Зеленського над містом підняли український прапор.
- На кладовищі у лісі, де облаштували позиції російські війська, знайшли близько 450 могил часів окупації. Жителі Ізюма розповідають про зниклих безвісти, вбитих під обстрілами та закатованих людей.
- Жертв російського вторгнення в Ізюмі може бути більше тисячі, кажуть у міськраді.
- Правоохоронці завдяки результатам ДНК-експертизи змогли встановити анкетні дані 290 з 451 людини, тіла яких ексгумували з масового поховання після деокупації Ізюма.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube