Книгу про перший партизанській загін на Чернігівщині написав воєнний історик, який вимушено переїхав сюди з Донеччини. Михайло Жирохов разом з родиною живе у Чернігові з 2014-го. Він вивчає історію війн на пострадянському просторі. В своїй книзі розказує про чоловіків, які першими на Чернігівщині об’єдналися в партизанський загін у Добрянці в 41-му році. Він проіснував всього три місяці. Книга присвячена і долям партизан, і реальним фактам, засвідченим у документах, які довгий час були засекречені радянською владою.
«Той, хто бреше про війну минулу, наближає війну майбутню», - каже історик Михайло Жирохов.
Такими словами Михайло Жирохов починає свою першу книгу про партизанський загін на Чернігівщині. Каже, це - його лозунг як дослідника та військового історика. Партизанський рух Чернігівщини вивчав близько 3-х років. Історію Добрянського загону,який проіснував 99 днів, виклав на 160 сторінках. Майже всі його учасники загинули. Із 50-ти в живих залишилося шестеро.
«Ці люди пішли в 41-му році, коли ще було не зрозуміло, хто переможе в цій війні. Піти до лісу, піти воювати. Це вже героїзм. В 43-му році це було геть інше. Піти до партизан у липні 43-го, або у серпні 43-го. Найбільша кількість партизан на Чернігівщині була у серпні 43-го. Тобто, коли вже за Новгород-Сіверським була радянська армія, тоді кожен задумався, що він буде відповідати, як він провів ці два роки».
Аби дослідити, що насправді відбувалося на Чернігівщині у роки окупації, каже автор, використовував архівні документи, які до 2002 року були засекречені.
«Сторінка з книги Наказів по партизанському загону Добрянського району. Це наказ №14. Один із останніх наказів, який підписаний командиром партизанського загону Євтушенком. Оця книга наказів для того, щоб люди розуміли, з чим працює дослідник».
Використав автор і спогади партизан загону Добрянщини, які ніколи не публікувалися за часів радянського союзу. До книги ввійшли й дві рідкісні фотографії Добрянщини часів окупації у 41-му році. Світлини купив на аукціоні його знайомий з Німеччини. На звороті був лише напис німецькою – «Добрянка 1941 рік».
Книгу про партизан збирався випустити накладом у 50 екземплярів. Каже, не очікував, що історія невеликого загону буде цікава за межами регіону.
«Видам якимось невеличким накладом по бібліотекам роздам, для себе, для музею. Але коли почав, попереднє замовлення зробив, сказав ось виходить така книжка, хто хоче за меншу ціну. І стільки замовлень, що я був вимушений в три рази наклад збільшити».
Більше історичних деталей, описаних у виданні, а також історію, з якою сам Михайло потрапив до Чернігова, дивіться в сюжеті.
Читайте також: У Чернігові стартував прийом проектів «Бюджету участі»
