У четвер 9 березня у столиці Бельгії Брюсселі відбудеться тристороння зустріч представників Туреччини, Швеції та Фінляндії для обговорення зобов'язань північних країн щодо їхньої заявки на вступ до Північноатлантичного альянсу (НАТО).
Про це повідомляє Hurriyet Daily News.
Зазначається, що у зустрічі візьмуть участь зокрема речник президента Туреччини Ібрагім Калін і новопризначений заступник міністра закордонних справ країни Бурак Акчапар.
Раніше вже відбулися дві зустрічі у відповідному форматі, і три країни провели два раунди перемовин з метою перегляду виконання тристоронньої угоди.
Як пише Hurriyet Daily News, скандинавські держави тоді пообіцяли підтримати боротьбу Туреччини з тероризмом і погодилися розглянути запити Анкари про депортацію або екстрадицію підозрюваних.
Однак 24 січня Туреччина відклала третю зустріч після того, як у Стокгольмі демонстранти під час акції протесту спалили Коран.
Президент Туреччини Реджеп Ердоган після цього також заявив, що його країна не підтримає заяву Швеції на вступ у Північноатлантичний альянс.
Що відомо про вступ Швеції та Фінляндії до НАТО
Фінляндія і Швеція після вторгнення Росії в Україну оголосили, що планують вступати до НАТО. Відмова від нейтральності та курс на приєднання до НАТО знайшов відгук у фінському політикумі й суспільстві на тлі війни. У Кремлі наголосили, що "у Росії з'явиться більше офіційно оголошених противників", якщо Фінляндія та Швеція вступлять до НАТО.
Туреччина 28 червня погодилася підтримати вступ Швеції та Фінляндії до НАТО. Три країни підписали спільний меморандум за підсумками перемовин у Мадриді, а вже наступного дня на саміті в Мадриді країни НАТО офіційно "запросили" Фінляндію та Швецію стати членами Альянсу.
Станом на сьогодні лише дві з 30 країн Альянсу — Угорщина і Туреччина, ще не ратифікували їхні заявки.
Що відомо про протести у Швеції і загострення відносин між Стокгольмом і Анкарою
Загострення відносин між Стокгольмом, який потребує підтримки Туреччини для того, щоб вступити в НАТО, і Анкарою розпочалося з антитурецьких протестів у столиці Швеції.
Під час акції ультраправий антимігрантський політик Расмус Палудан, що представляє данську партію "Жорстка лінія" спалив копію Корану біля турецького посольства. Палудан, який також має шведське громадянство, не вперше проводить такі акції.
В МЗС Туреччини відреагували і закликали Швецію вжити заходів проти ісламофобії.
Міністр закордонних справ Швеції Тобіас Більстрем назвав провокації "жахливими".
21 січня Туреччина заявила, що через відсутність заходів для обмеження протестів вона скасувала запланований візит до Анкари міністра оборони Швеції.
Окрім цього, з’явилась реакція кількох арабських країн, включаючи Саудівську Аравію, Йорданію та Кувейт, де засуджується спалення Корану.
22 січня, у відповідь на акції у Стокгольмі біля генерального консульства Швеції в Стамбулі відбулася масова акція, на якій було спалено прапор цієї скандинавської країни. Кілька людей зібралися і біля шведського посольства в Анкарі.
Читайте також
Протести у Швеції та спалений Коран: що відомо про загострення відносин між Стокгольмом і Анкарою
Ердоган заявив, що Туреччина не підтримає заяву Швеції на вступ у НАТО: у чому причина
Анкара може розглянути заявку Фінляндії на вступ до НАТО окремо від Швеції — Чавушоглу
Німеччина закликала дві країни ратифікувати заявки Фінляндії та Швеції на вступ до НАТО