"Фарт, віра в себе та Бога, і, звісно ж, безпека. Чим швидше й глибше вкопаєшся в землю, тим вірогідніше залишишся живим", – саме так виживають на війні розповідає військовослужбовець Максим. Історію оборонця опублікували на сторінці 120 бригади територіальної оборони ЗСУ.
Військовий ще у 2014 році пішов добровольцем, за його плечима чимало боїв. Після повномасштабного російського вторгнення, знову став на захист Батьківщини.
"Поки не заїхали в район бойових дій, було відчуття дежавю. Але згодом стало зрозуміло, що це не така війна, яка була раніше. Противник використовував більше обстрілів, більше важкої зброї, авіацію, фосфор, хімію", – говорить Максим.
За словами оборонці, найбільше запам'яталося, як доводилося рити землю під ворожими обстрілами.
"Приїхали облаштовувати позиції за п'ять кілометрів від противника. Нас помітили, тож ворожі танки та артилерія взялися гатити в нашу сторону. Хоч яка тверда була земля, ми вкопувалися швидко і щоденно. Врешті-решт вистояли. Кілька разів вороги намагалися йти на штурм, але уже наша артилерія їх зупинила. А пізніше ми пішли вперед, погнавши окупантів з Харківщини".
Після ротації підрозділ Максима прикриває український кордон на Північному напрямку. Військові обладнують бойові позиції, укріплюють лінію оборони.
"Ворог уже сюди заходив, але його відігнали наші побратими, показуючи рештки від БМП противника, яка розлетілася на шматки. Якщо окупанти ще раз сюди поткнуться, то підуть вслід за "руським кораблем", – каже Максим.
Читайте також
- "Росіяни поранених не забирають, залишають помирати на полях", – підполковник медслужби з Вінниці про роботу на фронті
- У Вінницю переїхали майже 300 підприємств з початку повномасштабного вторгнення