У Києві відкрилася виставка світлин "Чорнобильська зона" фотографа і розвідника Олександра Ткаченка з позивним "Домовий". 24-річний військовий загинув 16 січня у боях під Бахмутом.
Подивитися фотографії та вшанувати пам'ять загиблого бійця прийшли понад 100 людей: зокрема, рідні, друзі, побратими, повідомляє кореспондентка Суспільного.

В дитинстві Сашко був дуже спокійним і скромним хлопчиком, захоплювався тенісом і риболовлею. А коли він вступив в інститут, почав ходити в гори, став дигером Дигер — людина, що подорожує штучними підземеллями.. Але найбільшою його пристрастю була Чорнобильська зона відчуження, розповідає батько загиблого військового Віталій Ткаченко.
"У зону відчуження він почав ходити сам, потім у нього з’явилися друзі, які з ним ходили туди. Це десятки походів, це десятки нелегальних походів. Він не любив ходити натоптаною тропою з провідником. Вони вибирали найважчі стежки, де треба було навіть перепливати. Він присилав фотографії і відео, як вони долали всі ці перепони", — згадує батько Сашка.

На початку повномасштабного вторгнення Росії Олександр Ткаченко записався у батальйон "Реванш". Згодом пішов солдатом-розвідником в один з підрозділів спеціального призначення Головного управління розвідки.
Востаннє батько з сином спілкувалися за день до його загибелі. Тоді Сашко занедужав і його відпустили на два дні підлікуватися.
"15-го зранку він мені відповів, що вже все добре, нежитю немає, але трохи горло болить і трохи кашель залишився. А потім через годину ще написав, що виїжджає в Бахмут. Я 16-го зранку написав йому, але відповіді не було. Я потім подзвонив — дзвінок недоступний. І було вже якесь передчуття. Потім мені подзвонили з командування і сказали, що Саша загинув", — розповідає Віталій Ткаченко.

Прийшов на фотовиставку Анатолій — друг дитинства і побратим Олександра. Каже, востаннє спілкувалися з ним незадовго до нового року.
"Подзвонила мама і каже: Саша загинув під Бахмутом. Я навіть не зрозумів, що зі мною відбувається. Ну як так? Буквально недавно з ним говорили і все нормально було. І вже Сашки немає. Для мене це друг дитинства. Був і немає. Армія — це велика сім'я. І коли ти втрачаєш когось із побратимів, або дізнаєшся, що хтось із знайомих загинув, або потрапив в полон, ти втрачаєш частинку себе. Це втрата непоправна", — каже Антон.
"Домовий" був дуже талановитим фотографом, а кожна його світлина має душу, додає друг і боєць батальйону Реванш Микита.
"Він знаходив у кожній людині родзинку, душу. Якщо ви подивитися на кожну фотографію, яку він зробив, у ній є душа. Він був хороший друг, він не потребував багато уваги, але він завжди міг підтримати. Я вважав його хорошим другом і побратимом. Коли ми були з ним на виїздах, він завжди був поруч, він завжди міг порадити. Він був дуже хорошою людиною", — згадує Микита.

На фотовиставці представлено 21 роботу Олександра Ткаченка. А загалом в його доробку понад 2,5 тисячі світлин, кажуть організатори.
"Коли ця трагедія сталася, ми всі були у Бахмуті. Гортаючи Instagram Саші, ми просто помітили, що багато є фотографій, якими хочеться поділитися з людьми, щоб якомога більше людей побачили, наскільки це гарно те, чим він займався, наскільки він гарно це передавав через фотографію. Тому і виникла ідея створити цю виставку", — розповідає організатор фотовиставки та побратим Олександра Ткаченка Антон Страшок.
На фотовиставці Олександра Ткаченка організували благодійний збір, кошти з якого підуть на функціонування штурмової групи "Реванш".
Читайте також