В одній з військових частин, що дислокується на Хмельниччині, навчають і навчаються тонкощам розмінування. Практичні заняття - по всій лінії ведення бойових дій. Щоправда, і у тиловій області є завдання для саперів, розповідає викладач школи саперів Об’єднаного навчально-тренувального центру Сил підтримки Збройних Сил України, військовослужбовець Микола Лобода. Він більше року був у складі Міжнародних Сил зі сприяння безпеки в Ісламській Республіці Афганістан, пізніше у районі проведення АТО/ООС неодноразово виконував бойові та службові завдання. На одному з них отримав осколкове поранення, проте продовжив нести службу ще упродовж двох днів. Був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Брав участь у розмінуванні деокупованих територій Київщини. На сьогодні офіцер ділиться досвідом, набутим в Україні і у міжнародних військових навчаннях.
- Ваша частина утворилася наприкінці 2020. У чому її особливість?
- Ми такі молоді, але досвідчені. Тому ще до 2020 року ми також були, але окремо – центр розмінування і навчальний центр. Три року тому нас об’єднали в одну військову частину. Це специфічний та унікальний навчально-тренувальний заклад в Збройних Силах України. Тут об’єднано бойову складову, загальновійськову, фахову та колективну підготовку. Наші військові виконують завдання з розмінування, пошуку, знешкодження вибухонебезпечних предметів та саморобних вибухових пристроїв. Інший напрямок – це освітня діяльність. Ми готуємо рядовий, сержантський та старшинський склад за інженерним напрямом, напрямом військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту, а також геопросторової підтримки. Також наші військові займаються проведенням технічних випробувань та досліджень.
- Чим займалися до 24 лютого 2022 ?
- Точно не сиділи, склавши рук! Усі маємо бойовий досвід в АТО/ООС, у миротворчих операціях і продовжуємо його набувати. До 2014 року основним напрямком діяльності було гуманітарне розмінування, очищення територій колишніх військових полігонів, територій забруднених вибухонебезпечними предметами внаслідок пожеж на складах, базах та арсеналах зберігання боєприпасів. З перших днів агресії у 2014 році особовий склад частини був задіяний в АТО, далі - ООС.
З початком повномасштабного вторгнення наші хлопці виконують завдання за призначенням по всій лінії ведення бойових дій. Брали участь у оборонних боях навколо Києва, в обороні півдня країни, визволенні Сумщини, наступальній Харківській та Херсонській операціях. На саперів зараз покладаються завдання інженерної розвідки, облаштування системи мінно-вибухових загороджень, руйнування критичних об’єктів інфраструктури, щоб унеможливити просування противника вглиб нашої країни.
Із перших чисел квітня особовий склад частини постійно бере участь в очищенні деокупованих територій від наслідків воєнних дій, у розмінуванні звільнених від рашистів територій.
Коли після ротацій приїжджали у пункти постійної дислокації, щоденно тренувалися, удосконалювали і відточували до автоматизму навички. Перед повномасштабним вторгенням росіян підготовка була особливо інтенсивною. До всього, обмінювались досвідом з іноземними колегами.
- Як і де це відбувалось?
- Протягом років війни нашу частину відвідало багато іноземних делегацій - з Канади, Німеччини, Великої Британії, Франції, Італії, Польщі, Естонської, Фінляндської, Литовської, Латвійської Республіки, Королівства Швеції. Приїздили також представники ОБСЄ та Женевського міжнародного центру гуманітарного розмінування. Найплідніша співпраця склалася з військовими з Канадою. Ще з 2015 року на ротаційній основі здійснювалася місія «UNIFIER», де канадські спеціалісти навчали наших військовослужбовців інженерній справі та протидії саморобним вибуховим пристроям, ділитися досвідом та допомагати нарощувати бойовий потенціал.
- Ці навчання відбувались на Хмельниччині?
- Не тільки. Наші військові також неодноразово їздили на навчання до цих країн. Особисто я пройшов міжнародні військові навчання Ardent Defender-2018 у Канаді. До речі, за результатами навчань саме наших, українських саперів відзначили, як найкращих.
Крім того, у нас склалася багаторічна співпраця із Збройними Силами Федеративної Республіки Німеччини. Щороку, починаючи з 2017-го, українські військові їздили на навчання за кордон, а представники німецьких ЗС проводили навчання на нашій базі.
Завдяки підтримці іноземних партнерів ми нарощували бойові спроможності частини щодо сумісності з підрозділами держав – членів НАТО та переходили на стандарти НАТО з питань бойової підготовки.
- Після повномасштабного вторгнення ця співпраця продовжилась?
- Звісно. Ми відчуваємо потужну підтримку західних країн, як в плані навчання, так і надання допомоги у вигляді матеріально-технічної бази.
Спілкувалася Олена Кеменяш.
Читайте також
- Незалізна медикиня Залізної бригади. Інтерв'ю з Тетяною Гайдамашко
Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у Telegram, Viber, YouTube та Instagram.
