52 поліцейських секторів реагування патрульної поліції 12 червня склали присягу у Рівненській академії патрульної поліції. Навчальному закладу якраз виповнився рік. Далеко не всі з тих, хто починає – закінчують навчання: в одних зникають "рожеві окуляри" про службу, хтось не знаходить мотивації. Все ж більшість таки йдуть далі служити у практичних підрозділах поліції. Про їх навчання в карантин, вишкіл до служби у інтерв'ю Суспільному розповіла керівниця Рівненської академії патрульної поліції Зоя Варійчук.
– Рік роботи Академії минув – скільки поліцейських пройшло і скільки зараз навчаються в академії?
– 146 чоловік вже отримали довідки про закінчення первинної професійної підготовки, тобто – закінчили повний курс навчання. Єдине, карантинні умови трішки збили нам програму навчання. Деякі випускники дистанційно здавали заліки, екзамени. Зараз навчається 188 чоловік, ще 49 заїхали з 9 червня.
– З яких регіонів їдуть навчатись в нашу Академію?
– Це переважно Західний регіон, але є поодинокі випадки, коли їдуть з центральної України. Були слухачі з Чернігівської області, з Дніпра. Ми дізнаємось звідки слухач вже з навчальних справ. Мене інформують лише, яка це категорія. Загалом, Нацполіція намагається формувати групи по територіальному принципу.
– В чому особливості навчальної програми? У розробці програми столичної академії брали участь канадські та американські партнери, а яка у нас?
– На території країни функціонує три академії патрульної поліції, програма навчання однакова у всіх, вона є уніфікованою. Але, погодьтеся, даючи одну лекцію для різних викладачів, кожен її прочитає по-своєму, посилаючись на особистий досвід й навички.
– Чи можна розмежувати по гендеру, які дисципліни даються краще копам-жінкам, а які – чоловікам?
– Це більше залежить від рівня освіти і від мотивації слухача, його досвіду. Якщо дівчина має юридичну освіту – навчання буде легше даватися, ніж хлопцеві, який тої освіти не має. У деяких випадках дівчата стріляють чи складають пістолети на час не гірше хлопців. До слова, часові вимоги однакові для всіх. По фізо, зрозуміло, що хлопці сильніші. Але у нас є дівчата, які займалися і дзюдо, і карате, вони подеколи стають помічником викладача.
– З якими професіями приходять навчатися? Були ж і колишні бармени, і кухарі? Який відсоток має вищу освіту?
– Точну цифру не скажу, але в кожній групі, зазвичай, запитую, хто має вищу освіту. То дуже мало хто руку не піднімає. Зрозуміло, що вища освіта різнопланова. Є лікар-ветеринар, колишній прикордонник, є бармен, є і лікар-терапевт. Я поважаю людей, які якщо розуміють, що вони чогось не досягли – готові розвернутись на 180 градусів і самореалізуватися у іншому напрямку.
– Де навчаються самі викладачі Академії? Чи достатньо їх?
– На сьогодні ми укомплектовані на 70%. В активній фазі карантину відбори не проводили. Але на даний момент у нас оголошено відбір на вакантні посади – переважно це викладачі. На даний час, вже можемо без залучення фахових працівників з УПП та ГУНП нашої області, навчати. Але якщо ми займатимемось лиш навчанням і не будемо спілкуватися з практиками, розумію, що наша теорія піде не в ту сторону. Ми запрошуємо на заняття спеціалістів-практиків з Рівненського НДЕКЦ МВС України. Проводимо дружні зустрічі з патрульною поліцією, щоб отримати зворотній зв'язок щодо якості навчання.
– На що вказують практики, що потрібно підтягнути?
– Одним з факторів озвучують, що молодий працівник чітко знає статті адмінкодексу, але не може зв'язати правила дорожнього руху з конкретною статтею. Я розумію, що це набувається з досвідом, але ми звернемо увагу, щоб це розглядалося та вивчалося в комплексі. І знову ж таки, людині з юридичною освітою простіше. Якщо ж цієї освіти немає – вона статтю "зазубрила", але у неї можуть виникати проблеми з її практичним застосуванням.
– Як з навчанням в умовах карантину, чи вплине він на якість підготовки?
– У нас перший випуск був 6 березня. Ті слухачі, які завершували навчання дистанційно під час карантину, припускаю, – це буде трохи проблема. На даний час, я розумію, що ми мали випустити три групи слухачів на початку травня, а випускаємо лише зараз і в нас було лише три тижні, які були насичені виключно практичними заняттями. Більш теоретичні дисципліни слухачі вивчали та здавали дистанційно. Викладачі академії проводили консультації, заняття та вебінари, користуючись сучасними можливостями інтернет-зв'язку. Ми вже попередили наставників з патрульної поліції, що, в зв'язку з карантином, процес навчання ляже також і на їхні плечі.
– Яка ситуація з базою закладу, є де тренуватись, навчатись?
– Ми можемо забезпечити навчання для 14 груп по 24 людини. Виходимо на кількість 336 слухачів одночасного навчання й проживання. В гуртожитках академії вони проживають безкоштовно. Після удосконалення навчально-матеріальної бази можемо вийти на цифру в межах 500 чоловік одночасного навчання.
– Який вклад у це саме міжнародних донорів?
– Представники канадської поліцейської місії, посольства США займаються не лише розвитком нашої матеріальної бази, а й навчанням нашого викладацького складу. До карантину три викладачі їздили на навчання, ініційоване канадцями, у Чернігів, щоб отримати сертифікат з тактичної підготовки поліцейських. По вогневій підготовці приїжджав фахівець вже до нас. Проводились управлінські тренінги для керівників відділів та відділень академії. Карантин, правда, дещо завадив процесу постійного вдосконалення.
– Як з вихованням психологічної стійкості, хто у цьому руслі і як працює з майбутніми поліцейськими?
– Постійним супроводом займається штатний психолог. У навчальній програмі є предмет "стресостійкість". Наскільки це можливо, все відпрацьовується у практичних реаліях. "Закидаються" проблемні ситуації, коли слухачі самі шукають варіанти і відпрацьовують правильні алгоритми дій. Ще один важливий фактор – робота курсових офіцерів.
– У чому вона полягає?
– Приходять різні люди. Якщо людина звикла, що удома її ніхто не чіпає – коли захотіла, тоді встала, уранці чашку помила чи лишила на вечір... Курсові офіцери стежать за порядком в академії. Це окреме стройове відділення, 5 працівників, які займаються суто виховною роботою, стройовим та службовим вишколом. Зобов'язати всіх жити на території академії у нас права немає. Хто хотів – міг жити у Рівному, але о 6:20 він, як і решта, мав бути на ранковій зарядці. Проте, це правило не стосується нинішніх карантинних обмежень, на даний час всі слухачі, які навчаються, проживають у нас на території.
– Чи сильно міняються самі копи після навчання?
– Те, що люди стають більш зібранішими, з'являється мотивація – це однозначно. У деяких випадках молоді люди, які обирають службу в поліції, не до кінця розуміють, з чим зіштовхнуться. Доволі багато протягом пів року навчання пишуть рапорти "прошу мене відрахувати...в зв'язку з небажанням проходити професійну підготовку". Протягом цього року таких було 15 чоловік. Усього з початку заснування Академії достроково відрахували 38 людей з різних причин.
– Вони не витримують фізичного чи психологічного навантаження?
– Коли людина керується "а я спробую", а в академії починають вимагати результат навчання. Хтось розуміє, що все залежить тільки від нього, здасть він дисципліну, чи ні. Дехто легковажно ставиться – їх відраховують через невиконання навчального плану. Таких було 22. Тут перевіряється витримка, наскільки людина готова йти до своєї цілі. Бо просто "я хочу служити" – це ні про що, у нас треба докласти зусиль і старань.
– Як минув 12 червня випускний в Академії, зважаючи на карантин?
– Випустили 52 слухачі. Щоб не було порушень стосовно дистанції, провели захід у нас на території, на плацу. Без рідних, близьких, гостей і запрошених. Дуже хотіли, щоб навіть в карантинних умовах присяга пройшла урочисто й залишилися у пам'яті наших слухачів.
Довідково: Рівненська академія патрульної поліції розміщена у селі Городок біля Рівного. Її утворили на базі колишнього училища поліції охорони. Подібних заклади в державі є три, два інші – у Києві й Кривому Розі. До створення Академії долучались Держдеп та Департамент юстиції США, а також уряд Канади.