Бригада фельдшерів Житомирського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, яка упродовж 10 днів надавала медичну допомогу жителям деокупованої Херсонщини, повернулася до Житомира. Медики розповіли Суспільному, з якими ризиками їм довелося стикнутися на деокупованих територіях Херсонщини. Російські війська розікрали там медобладнання і знищили медзаклади та періодично обстрілюють виїзні бригади українських лікарів.
Медичні працівники з Житомира працювали на території Бериславської та Великоолександрівської громад.
Фельдшер Іван Горкуша у складі виїзної бригади був на Херсонщині двічі. Розповідає: там, де він з колегами працював, російські війська повністю знищили медичні заклади.
"На тій території, де ми базувалися, лікарня була зайнята окупантами. Після наступу наших військ вороги повністю винесли все обладнання. А перед тим декілька разів лікарню обстрілювали. Великоолександрівська та Бериславська територіальні громади самі по собі займають велику площу. Там багато населених пунктів, в яких після приходу російських військ медицина повністю відсутня. Не вціліла жодна амбулаторія, жоден ФАП. Ми обирали маршрути до сіл, куди не доїжджали лікарі. Намагалися максимально допомогти місцевим жителям: вели прийом, консультували, надавали медикаменти, ліки. Були випадки, що надавали людям допомогу вдома, бо було багато таких, які залишилися лежачими та самотніми, яким не було кому допомогти", – каже Іван Горкуша.
За словами медика, найчастіше доводилося надавати допомогу людям, які травмувалися на російських мінах та розтяжках. Поранених везли за понад сотню кілометрів до найближчої лікарні. Часто травми були множинні.
"Люди підривалися в окопах, на дорогах, у лісопосадках, – говорить Іван Горкуша. – Були травми дуже серйозні – аж до ампутації ніг або рук. Плюс – численні травмування різних частин тіла від осколків. Серед поранених були і молоді люди – у тяжкому стані ми доставляти їх до лікарні. Умови часто були екстремальними, а на додачу – ще й дороги жахливі, у вибоїнах. У дорозі могло бути все. Бувало, ми довозили поранених аж до лікарні міста Кривий Ріг, де їх забирали хірурги. Були випадки, коли ми їхали в одному напрямку на прийом, а нам телефонували, що є травмований, і ми поверталися".
Одного разу бригада рятувала пацієнта поблизу позицій російських військ.
"Це було у крайній день нашого перебування там, – розповідає фельдшер Олексій Стрелець. – Ми їхали вздовж берега Каховського водосховища, якраз неподалік Каховської ГЕС. Ми знали, що ця дорога спокійно прострілювалася ворожими військами з протилежного боку – їхні позиції на той момент розташовувалися буквально за декілька кілометрів. Це була так звана "сіра зона". Тоді ми постійно чули звуки ворожих обстрілів. Коли ми рухалися селами Веселе та Козаче, росіяни нас спеціально обстріляли із артилерії. Довелося пришвидшувати рух. Не раз ми намагалися сховати свій автомобіль, бо він великий і помітний. Таке теж було".
Фельдшер Євген Лонський у складі виїзної бригади працює вдруге. Першого разу, каже, боявся потрапити на заміновану дорогу.
"Після першого разу другий вже не так страшно. Коли вдруге приїхали, ми там вже знали майже всі села. Знали, як проїхати, де може бути заміновано. Знали, наприклад, що до того чи іншого села є три під’їзди. Два із них заміновані, один – ні", – говорить Євген.
Багато місцевих жителів виїхали із Херсонщини. А люди, які залишилися, не мають можливості звернутися до лікарів.
"Якщо в цих селах до окупації проживали дві тисячі людей, то зараз залишилося від сили 50. А в тих селах, де 200-300 людей жили, тепер максимум п’ять. І то – самі лиш літні люди. Із інфраструктури там немає нічого. Всі люди рятуються, як можуть", – розповідає фельдшер.
Старший фельдшер Житомирської підстанції обласного центру екстреної меддопомоги та медицини катастроф Дмитро Шутенко розповів Суспільному, що виїзні бригади фельдшерів для надання меддопомоги на звільнених територіях у Центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф сформували на добровільних засадах.
"Наші бригади ми укомплектовуємо повністю самі. Ліки, препарати, обладнання – все, що у нас є, все, що придбали раніше. Окрім того, що купили за державні гроші, вкладаємо запаси із резервів, які допомоги сформувати волонтери. В авто ми також пакуємо гуманітарні вантажі. І передаємо їх як цивільним, так і військовим. А лікарі та фельдшери самі стають у чергу, щоб поїхати на деокуповані території і надавати там медичну допомогу людям. За потреби вони знову готові туди вирушати", – каже Дмитро Шутенко.
Ще по темі
- Працювали впритул до лінії фронту: житомирські лікарі розповіли про роботу на деокупованій Харківщині.
Читайте також
- Всі працювали цілодобово: спогади медиків лікарні на Житомирщині про перші дні повномасштабної війни.
- 11 дітей Житомирщини безкоштовно отримали слухові апарати від ЮНІСЕФ.
- Вогняне шоу та ярмарок-продаж: у Житомирі збирали гроші на автомобіль швидкої допомоги для воїнів-рятувальників.
- Співачка Надя Дорофєєва привезла у Звягель на могилу загиблого Героя України Андрія Верхогляда його погони підполковника.
Підписуйтеся, читайте, дивіться головні новини Житомирщини на наших платформах:
