Кікімори для снайперів плете багатодітна родина з Лука-Мелешківської громади. Працюють вдома. Найменшому волонтеру – два роки, найстаршій – 63. Як виготовляти кікімори вчилися в інтернеті, розповіла Олена Телепенко.
Коли починали – одну кікімору плели понад тиждень. Зараз процес йде швидше. За два місяці роботи родина виготовила та передала оборонцям понад 20 кікімор. Нитками і основою забезпечують місцеві волонтери.
"Дівчата нам показали, дали нам заготовку, ми прийшли додому розклали на столі і не розуміли як, що і куди. Потім подивилися в інтернеті і наловчились як робити", – каже Олена Телепенко.
Плете кікімори і чоловік Олени – Володимир. Говорить, допомагає, аби було швидше, адже вірить, що їхні маскувальні костюми врятують життя не одному захиснику. Аби було зручніше працювати – змайстрував дерев'яну опору під кікімору.
На знак подяки – захисники надсилають родині фото з фронту. Допомагати армії, каже Олена, це обов'язок кожного українця. Суспільному розповідає, торік у жовтні на Донеччині загинув син Василь. Орденом за мужність третього ступення його нагородили вже посмертно.
"Війна торкнулася нас дуже близько, ми не думали що так буде, так сталося. Нам треба зібратися в кулак і жити далі заради дітей та онука", – каже Василь.
У пам'ять про свого Василя і для його побратимів плете кікімори і невістка Олени – Вікторія. Каже, хоче, аби втрат більше не було. Аби в усіх дітей були і мама, і тато.
"Кожна дитина повина мати батька і маму. Надіюся інші країни зрозуміють наскільки це важливо і будуть допомагати нам, щоб ми перемогли", – розповідає Вікторія.
Зараз Україну боронить середній син Олени та Володимира Телепенків. Іван служить у Нацгвардії. Тож, родина чекає його вдома з Перемогою. Це надихає працювати, – кажуть Телепенки. Не втратити віру у мирне майбутнє допомогає і стяг із передової на якому напис "Все буде Україна".
Читайте також